Пан Василь, або випадок в бібліотеці

Буквально на цьому тижні став свідком того, як в читальному залі центральної міської бібліотеки двоє дівчаток років по дванадцять брали Кобзаря. Звертаюся до бібліотекаря:

– Олено Іванівно, як гадаєте, навіщо дівчаткам посеред канікул Кобзар? Ага, а я от знаю, зараз пересвідчуся.

Хвилин через десять підходжу до дівчаток, які від руки переписували вірші Тараса Григоровича Шевченка. Цікавитесь Шевченком, дівчата? Так. З метою? Вивчимо і будемо читати. Впевнений, на недільному «караоке» на площі у пана Василя? (Прим. – Василя Олександровича Хоменко). Так. Ну, молодці, нічого не скажеш, так тримати.

– Пан Василь, як він сам представляється і як вже звикли всі його називати, очільник ГО «Слов’янська Січ» та «Спілка патріотів Слов’янщини», став відомим і, таки, популярним у Слов’янську буквально за останні два роки. Сприяли тому його відкритість і щирість до українців і всього українського, чуйність як друга і спонсора, напористість і наполегливість у вирішенні нагальних для слов’янців проблем – стан доріг, якість комунальних послуг та оплата за них, корупційні схеми та «оборудки» у місті…

Але в даному разі йдеться про мистецтво, зокрема, про поезію – Слово – яке є носієм народної духовності та національної культури. Вже декілька місяців, як тільки потепліло, пан Василь почав проводити «Караоке на Майдані» для маненьких слов’янців шкільного віку. Кожен виступ – маненький приз за вибором учасника, а переможникам дня у трьох номінація – вокал, хореографія, поезія – головні призи. І все це виключно за власний кошт і на власній апаратурі. Переможників же визначають самі батьки, та присутні журналісті й громадські активісти. За спірного питання відбувається «переспів» і голосування оплесками. Мені особисто, як людині, причетній до мистецтва, та як «живому поетові» це вельми і вельми імпонує!

Запрошуємо дітвору, підлітків, а також молодь Слов’янська до участі в щонедільному «Караоке на майдані» о 17.00.


Олександр РОМАНЬКО,

поет


 

Ще схожі публікації:

В пам'ять харківським лауреатам Національної премії України
В кінці березня на Будинку письменників у Харкові було відкрито меморіальну дошку харківським письменникам - лауреатам Національної премії України імені Т.Г. Шевченка: Костю Гордієнку, Степану Сапеляк...
Побороти страх казкою ... Рецепт від українського Нострадамуса
Дитина вірить у казку. Вірить у Діда Мороза і чарівних ельфів, в чудо і незмінне торжество справедливості. Але потім настає час, коли ці мрії назвуть ілюзіями, з якими треба терміново розлучитися, щоб...
Рабам не місце у раю, або Розповідь про так звану хату скраю
Прибираю за двором,коли це підходить сусід,аби розвіяти нудьгу.Не встигли ми перекинутися кількома словами,як біля нас зупинився велосипед і листоноша вручила по безкоштовній газеті "Твое право" з кар...
Іван Дзюба: зі словом у душі та істиною в серці
Іван Дзюба... Це ім'я сьогодні ані в Україні, ані в інших країнах слов'янського і неслов'янського світу не вимагає додаткових уточнень і пояснень. Воно мотивоване, самодостатнє й упізнаване кожним, хт...
Завершився конкурс на кращий танковий взвод
Сьогодні завершився конкурс на кращий танковий взвод Сухопутних Військ Збройних Сил України. Воїни-танкісти оперативних командувань Сухопутних Військ ЗС України, - у складі танкових взводів, - протяго...
«Сивіють приспані кургани». Ігор Дах з Червонограда про Донеччину
Іноді в житті трапляється так, що намагаючись зробити одне, робиш ще й друге, й третє… І добре, коли воно виходить не гірше за основну твою роботу. Так вийшло і в Ігоря Даха, журналіста, письменника, ...

The Author

ArtemenKo

Залишити відповідь

Донеччина © 2016 Frontier Theme