Патріарх Філарет: Захистимо Українську державу бо з нами Бог!

Розмова журналіста Ігоря Зоца з Святійшим Філаретом, предстоятелем УПЦ Київського Патріархату

– У своєму недавньому виступі у Верховній Раді Ви закликали депутатів до єдності, щоб не втратити державу знову. А навколо кого єднатися головному носієві влади – народові? Багато людей наразі зневірені і розгублені, значна їх частина налаштована критично до влади. Тож як нам бути з єдністю самого суспільства?

– Навколо кого єднатися? Навколо тих, кого народ обрав – Президента і Верховної Ради. Бо думати про вибори коли іде війна – це безумство. Тому що треба спочатку захистити свою державу, а потім думати про місце у парламенті. А якщо ми не будемо мати державу, то в якому парламенті будуть сидіти депутати! Тому по-перше, треба захистити державу, а ми здатні це зробити, тому що армія наша боєздатна, народ наш довів, що він достойний мати свою державу. Він довів тим, що і молоді, і люди зрілого віку віддають своє життя за українську державу. А ті, які не захищають зі зброєю, здійснюють гуманітарну допомогу армії і тим, хто покинув свої домівки. Це свідчить про те, що народ любить свою землю і готовий віддати своє життя. І тому треба після того як захистимо державу робити реформи. Але такі, які б служили народові і державі, а не окремим особам. Тобто знищити корупцію, ухвалити справедливі закони і тоді Україна увійде в Євросоюз і найголовніше – вона буде могутньою державою.

– Відвідавши торік воїнів у зоні АТО на Донеччині Ви сказали: «Кожній розумній людині ясно, що правда в цій війні – з Україною, а якщо правда з Україною, то з Україною і Бог!». Ну а що робити з нерозумними? З тими кого засмоктало в «руський мір», хто свідомо чи за тридцять срібників пішов на службу до агресора в ОРДЛО чи поширює пропагандистську отруту нашою країною?

– Коли ми захистимо свою державу і прогонимо агресора з нашої території, нерозумні самі побачать, як вони помилялись. Вони мають зрозуміти, надії на приєднання Донбасу до Росії оманливі, бо сьогодні вони живуть очікуванням, що Росія вчинить так як з Кримом. Але якщо ми захистимо Українську державу, то надія у них зникне і тоді вони або покаються у своїх гріхах, що вони йшли не тією дорогою і не тією дорогою вели населення Донбасу, або будуть змушені тікати до Росії. Оце їх шлях.

– В ОРДЛО сьогодні тисячі дітей виховуються в дусі ненависті до України, її державності, мови, історії і культури. Водночас, наша держава запрошує оброблених російською пропагандою молодих людей здобувати вищу освіту до найкращих українських вишів і мабуть це правильно. Але хтось каже, що таким чином ми приймаємо носіїв чужих ідей, які зруйнують наш світ. Як тут діяти?

– Запрошуючи цих збочених ідейно людей до вишів у Київ та інші міста, Україна робить правильно. Тому що вони, знаходячись в інших умовах, зрозуміють, в яких умовах живуть вони тут і що робить влада для покращення життя українського народу і зміцнення самої Української держави. Якщо вони, перебуваючи в цьому середовищі, побачать і почують правду – вони зміняться в своїх хибних поглядах. І тому українці запрошують дітей зі східних областей відвідувати Київ, Львів, Тернопіль та інші міста. Ці діти побачать позитивне ставлення до них, що вони є рідні для українського народу, де б вони не жили.

– Як Ви оцінюєте становлення УПЦ КП у Донецькій області, адже нам – Вашим вірянам – раніше було непросто: влада екс-президента втікача відкрито підтримувала лише московську церкву. Зараз у влади всі конфесії рівні. Але, схоже шлях людей Сходу до Української Церкви тільки починається? І як допомогти їм позбутися упередженості до УПЦ КП?

– На превеликий жаль, на Донеччині Українська Православна Церква Київського Патріархату небагаточисленна, бо якби Київський Патріархат переважував, то цієї війни не було б. А тому, це агресія з боку Росії, бо вони велику місію покладали на церкву Московського патріархату і недаремно. Тому і маємо цю біду. Але Київський Патріархат на Донеччині існує і зростає і народ поступово переходить до нас. А коли ми переможемо, а ми переможемо агресора, отоді засліплі віруючі, які відвідували храми Московського патріархату зрозуміють: вони живуть в Українській державі і повинні служити українському народові. Тому що земля Донбасу – це українська земля і доказом цього є села. Всі села на Донбасі – це українські села, там немає жодного російського села. Росіяни, які йшли на нашу українську землю, знаходяться в містах: на шахтах і заводах. Вони прийшли за часів Російської імперії, особливо за часів СРСР і українська земля їх прийняла. І тому вони повинні вдячні бути Україні за те, що прийняла і не думати, що вони можуть, поселившись на чужій землі, приєднати потім цю землю до Росії. Цього не буде! Це так само,я кби українці Канади захотіли б приєднати Канаду до України! Можливо це? Всі сміялися б над цим: Канада вас прийняла гостинно, дала вам життя, а ви тепер хочете приєднати цю країну до України! Так само Донбас – українська земля – дала притулок росіянам й іншим, а вони тепер хочуть приєднати Донбас до Росії. Український народ доводить, що він ніколи не віддасть свою українську землю!

– Ситуація на підконтрольних українських територіях Донеччини дуже непроста. Варто було жителям Маріуполя домогтися виділення клаптика землі для будівництва храму Київського Патріархату – відразу хтось почав підбурювати жителів на протестні акції. І це при повному пануванні Московського патріархату. Тобто, що дозволено церкві агресора – українцям зась на своїй землі. Як бути?

– Спротив є і був по всій Україні, але наразі патріархат, який був маленьким, став найбільшою церквою в Україні. Згідно останніх соціологічних опитувань нам віддають перевагу від 40 до 44 відсотків православних віруючих, а Московському патріархату – 20-24 відсотка. Візьмемо армію: до 73 відсотків військовослужбовців відносять себе до Київського патріархату, 12 – до греко-католиків і 7-8 відсотків – до Московського патріархату. Це означає, що армія у нас справді українська і вона нас захистить.

– Не можу не запитати про долю рідного слова і принагідно залишаю і свою газету і єдину на весь півмільйонний Маріуполь україномовну «Домаху», яку видають просвітяни власним коштом один раз на місяць.

– Що тут сказати? Більше ніж триста років народ виховувався в дусі російської мови і виправити ситуацію за десять-двадцять років неможливо, але все йде в правильному напрямі. Для нас важливо зберегти державу, а ми збережемо її і буде українська мова державною. І разом з тим будуть знати і російську, і англійську, і арабську. Зараз з усім світом спілкуються люди. Така перспектива… І на Донбасі будуть говорити, і в Донецьку, українською мовою… А от вороття до церковнослов’янської мови богослужіння в Україні не буде. Ніхто не захоче слухати те, що незрозуміло. Неможливо це. Вже перелом відбувся. Оскільки в церкві звучатиме українська мова, люди молитимуться українською, оживе і мова!

– Ви висловили своє бачення української перспективи у всій духовній сфері. Хотілося б запитати і про те, як нам перемогти ворога в інформаційній війні.

– Треба поширювати правду і якщо журналісти вірять у Бога треба подумати про те, що буде Страшний суд і на цьому суді треба давати відповідь не тільки за діла, але й за слова, особливо за написане: якщо воно неправдиве, то воно свою злу дію поширює і після смерті того, хто написав. Тому і журналісти, і всі, хто займається інформацією, повинні подумати про те, що треба розповсюджувати правду, яка б вона не була. А той, хто розповсюджує неправду, буде покараний на суді Божому.

– Цей випуск прочитають і бійці, які на передовій захищають Україну від ворога. Що Ви їм скажете?

– Хочу по-перше привітати з пасхальним Христовим Воскресінням Господа Ісуса Христа і нагадати їм, що перед Воскресінням Христовим було розп’яття на хресті, були страждання, але Господь переміг страждання, переміг смерть і воскрес. Це значить, що і ми, страждаючи. переможемо ворога тому що з нами Бог і з нами правда. І що воїни повинні твердо знати: навіть, якщо комусь Господь судить і зазнати смерті, то смерті не існує, існує вічне життя. І той, хто з любов’ю до своєї Батьківщини, своєї сім’ї, до свого народу віддасть своє життя – отримає Царство небесне. Бо й Ісусу Христу немає більшої любові, якщо людина віддасть душу свою і життя за друзів своїх! І тому смерті не треба боятися ,а виявляти любов до своєї сім’ї, до народу, до своєї держави. Бо Христос Воскрес і переміг смерть!


Записав Ігор ЗОЦ


 

Ще схожі публікації:

Патріот
Цей рік – ювілейний в біографії відомого письменника, публіциста, громадського діяча, великого патріота рідного краю Г. П. Данилевського. Григорій Петрович – наш земляк. Він народився 26 квітня 1829 ...
Ділились досвідом, переймали краще
У Великоновосілківському районі відбувся 14-й обласний злет сільських бібліотекарів У гості до нас завітали 35 представниць цієї важливої та потрібної на селі професії з різних місць Донеччини на ч...
З людьми і для людей
Стрілка годинника показувала о пів на дев’яту ранку, коли я зайшов до адміністративної споруди Дробишевого. - А де Віктор Миколайович? - цікавлюсь у головного спеціаліста міської ради І.М. Погуляй....
Собори душ своїх бережіть
22 січня у Костянтинівському ліцеї відбулося кілька виховних тематичних заходів, присвячених Дню Соборності та Свободи України Ліцеїсти ще раз доторкнулися до сторінок історії нашої країни на годин...
НОВІ ВИДАННЯ «Іловайськ» і «Добробати»
  На минулому тижні в центральній міській бібліотеці Слов'янська журналісти Євген Положій та Вероніка Миронова презентували свої нові книжки про війну на Донбасі. Головний редактор газети «Пан...
Біль душі і стомлених сердець
«Що є добрим і що поганим, хто є ворогом і хто своїм, яким було минуле, яким є сьогодення, яким буде майбутнє - все це визначає суспільство, а не провідна ідеологія». Кирило ГАЛУШКО, «Український н...

The Author

Ігор ЗОЦ

Залишити відповідь

Донеччина © 2016 Frontier Theme