«…Думали, що ми вже на дні, але знизу знову хтось постукав». Цей відомий саркастичний вислів став настільки популярним у потойбічному Донбасу (так ще називають тимчасово окуповані території за лінією розмежування), що вживається тут майже із періодичністю щоденного банального привітання. Не дадуть збрехати мешканці самопроголошених «республік», яких продовжують ошелешувати своєю кипучою діяльністю її «вожді». Причому активність самозванців-лідерів найпомітніша на наступних поприщах – самозбагачення стахановськими темпами та потворне самозвеличення, що різко суперечить здоровому глузду. Приміром, недавно черговими своїми «лаврами» шокував земляків, які у переважній більшості ледве зводять кінці з кінцями, «верховний головнокомандувач збройних сил ДНР» Олександр Захарченко. Так, так – той самий, який багато разів обіцяв захопити українські Маріуполь, Слов’янськ, Краматорськ, Київ, а потім про всякий випадок ще й Велику Британію.
Мабуть, не варто зайвий раз називати одне з найбільших і найвеличніших за останні понад півстоліття досягнень самопроголошеної «ДНР», точніше, їхніх «кураторів» з Кремля, яким вони найдужче пишаються. Втім, нагадаю, як хто забув: це перемога у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років. Принаймні, у цьому невтомно переконують вони ж самі, цинічно спекулюючи на темі героїзму наших дідів і прадідів, приписуючи згадані доблесть і звитягу мало не собі особисто. От і цього року у Донецьку завчасно почали готуватися до травневого Дня Перемоги. А серед запланованих заходів є й написання місцевими школярами тематичних творів про «георгіївську стрічку» та «героїв, які символізували перемогу російського народу у різні періоди історії». Аби діти краще знали, про кого писати, тутешні «історики» підготували для них кольоровий буклет із портретами і лаконічними довідками про трьох персон. На сторінці «Вітчизняна війна» тут фігурує перший повний кавалер ордену Святого Георгія, головнокомандувач російської армії під час війни 1812 року Михайло Кутузов. Далі у розділі «Велика Вітчизняна війна» названий «Маршал Перемоги» і чотириразовий Герой Радянського Союзу, полководець Георгій Жуков. І нарешті під позначенням «Народна війна»(???) пишається … «Глава ДНР, Верховний Головнокомандувач, Герой ДНР Олександр Захарченко».
Погодьтеся, ставити у один ряд відомих історичних постатей і примітивного самозванця та очевидного самодура, це навіть не блюзнірство, а, даруйте, свиняче свинство стосовно історії, яку зараз, висолопивши язики, переписують «історики» на тимчасово окупованій території Донбасу. Причому отой «герой днр», «примазавшись» до історичних осіб, дуже «наслідив» своєю мармизою у цьому буклеті і скомпрометував саме російську минувшину. Тому зараз найбільше цікавить – як відреагують на «весняне загострення» і черговий сплеск манії величі донецького «полководця» російські «куратори»? Бо й раніше навіть особи із керівних структур «республіки» пригнічено зізнавалися: мовляв, бовдуруватий «Захар» своїм тупим марнославством та іншими «косяками» вже добряче «дістав» людей «з Ростова і далі…»
Вражає й визначення сепаратистами подій, котрі ось вже три роки тероризують Донбас і всю Україну, – «народна війна». Бо насправді йдеться про цинічну й жорстоку антинародну війну, на якій різко «піднявся» недавній продавець несвіжих курячих стегенець, а нині сліпий виконавець директив російських «кураторів». Особисті результати цього безумства відомі – «Захар» тепер обвішаний з ніг до голови, як Рябко реп’яхами, лампасами і погонами полковника, «зіркою героя днр», «георгіївськими хрестами» та іншими відзнаками, які не мають жодного легітимного статусу і ваги. А що отримав безпосередньо народ «республіки», за який він буцімто продовжує вести підлу війну? Понад десять тисяч загиблих людей і більше тридцяти тисяч поранених, мільйони вимушених переселенців та мільйони зруйнованих родин і доль, вщент зруйнований нещодавно збудований сучасний Донецький аеропорт, пошкоджені й затоплені шахти, закриті й порізані на метал заводи, із яких все цінне обладнання вивезли до РФ, комендантську година і безмір садистів у підвалах «органів безпеки», безробіття, куці зарплати і високі ціни у магазинах, безнадію, розпач і хвилю самогубств у донецькій рес…, точніше, резервації… І все це жахіття відбувається на тлі «героїв», які бісяться з жиру і он вже примірять себе до історичних персон. А оті двоє згаданих у буклеті реальних полководців, навіть не будучи ангелами у своєму житті, зараз, мабуть, у домовинах перекидаються від такого принизливого для них сусідства…
Недоумкуватий швець Герострат, який у 365 році до н.е. спалив храм Артеміди, навіть не приховував – він вчинив це, аби хоч якось залишитися у пам’яті нащадків. Гідним кавалером поки неіснуючого ордену «Геростратової слави» – символу вічної ганьби, презирства, зневаги, ненависті став, «вляпавшись» у сучасну історію і донецький «герой». Його ім’я вже зараз згадують із прокляттям люди по обидва боки лінії розмежування на Донбасі і, схоже, це надовго.
І повертаючись до аналогій з історії. Підпалений отим бовдуром храм Артеміди потім відбудували і споруда увійшла до переліку семи чудес світу. Так у майбутньому має бути і з Донбасом, до руйнування якого російською зброєю має пряме відношення і «герой народної війни» Захарченко, який, звісно, не від великого розуму поставив себе на один щабель із відомими історичними персонами. Хоча у компанії з Геростратом він виглядає дуже доречно і закономірно.
Павло КУЩ
Ще схожі публікації:
Донеччани вшановують пам'ять жертв політичних репресій на місці, про яке до 1989 року не можна було й згадувати. Хоча про поховання за високою загорожею на Рутченковому полі, розпочате у 1930 році в т...
Верховна Рада ухвалила у цілому скандальний мовний закон Колесніченка-Ківалова, який розширює права російської мови в Україні. "За" проголосувало 248 карток нардепів. Тепер законопроект має підписати ...
Прізвище Петренко дуже поширене, зразу не второпаєш про кого йдеться .А якщо почати зі слів:"Дивлюсь я на небо та й думку гадаю, чому я не сокіл, чому не літаю", на обличчі співрозмовника з'являться п...
Сьогодні завершився конкурс на кращий танковий взвод Сухопутних Військ Збройних Сил України. Воїни-танкісти оперативних командувань Сухопутних Військ ЗС України, - у складі танкових взводів, - протяго...
У житті Донецького національного університету, який успішно працює у Вінниці, трапилася подія незвичайна – сумна і знакова водночас. У головному корпусі ДонНУ нещодавно відкрили пам’ятний знак донечча...
Спочатку полонили наше слово …Тролейбус неквапом чалапав колесами по асфальту, немов калошами великого розміру. Двері відчинялися й зачинялися, і невдовзі салон нагадував діжку, яку, аби ...
