До проблем історичної пам’яті

Слов’янці активно включилися у святкування 200-ліття від дня народження свого славетного поета-земляка Михайла Петренка. Один із таких заходів, запланованих ще у кінці минулого року – Всеукраїнський науково-практичний семінар «Михайло Петренко: до проблем історичної пам’яті». Ініціатором його виступили Донецька обласна краєзнавча організація та Донбаський державний педагогічний університет. Саме на базі цього навчального закладу у конференц-залі 24 травня і відбувся цей науковий форум.

Слід відзначити, що питаннями життя і творчості поета-романтика першої половини ХІХ століття, соратника Тараса Шевченка, цікавляться не тільки наукові працівники та краєзнавці, а й багато пересічних шанувальників української культури як в Україні, так і за кордоном. Але особливо активно звертаються до імені Михайла Петренка на Слобожанщині, з якою пов’язане усе життя поета.

Тому науково-практичний семінар у Слов’янську активно підтримали такі солідні установи, як Інститут літератури імені Т.Г.Шевченка НАН України, Інститут історії України, управління культури і туризму Донецької ОДА, Слов’янська міська рада, а також Полтавська, Сумська, та Харківська обласні організації Національної спілки краєзнавців України. Інформаційними спонсорами виступили газети «Часопис Донеччина», «Злагода» та ТК «С-Плюс».

Доповідачі, учасники семінару, висловили актуальні думки, які розкривали різні аспекти петренкознавства. Із зацікавленням присутні прослухали доповіді доктора філологічних наук Ігоря Михайліна (м. Харків), доктора історичних наук Ірини Петренко (м. Полтава), кандидата філологічних наук Миколи Бондаря (м. Київ), кандидата економічних наук Михайла Шкурки (м. Київ), кандидата технічних наук Миколи Шакіна (м. Харків), кандидатів педагогічних наук Валерія Романька та Оксани Бабенко (м. Слов’янськ), Почесних краєзнавців України Анатолія Шамрая (Слов’янськ) та Петра Гайворонського (м. Покровськ), члена НСКУ Олега Максименка (м. Краматорськ), учениці 10 класу Слов’янського педагогічного ліцею Катерини Бутиліної.

Крім того, свої дослідження з деяких питань петренкознавства кінорежисер Леонід Щибря (м. Ізюм) та Микола Шакін (м. Харків) виклали у фільмах «Пошук портрета Михайла Петренка», «Про Михайла Петренка», «Найда» (за однойменною п’єсою М.Петренка), які були представлені учасникам семінару. Переглянули й документальний фільм «Недоля», знятий ТК «С-Плюс» (м. Слов’янськ). Завершився семінар відеокліпом «Сокіл» – автори слів пісні Алла та Віктор Антоненки, співак – Микола Федоров.

У результаті роботи семінару прийнято постанову, у якій наголошується на актуальності творчої спадщини поета-земляка Михайла Петренка, на необхідності й надалі продовжувати дослідження у галузі петренкознавства. Це особливо актуально у рік 200-ліття від дня його народження. Учасники заходу дійшли думки, що мета заходу досягнута: хоча б ще на декілька кроків, але все ж наблизилися до розгадки деяких тайн та висвітлення темних плям у біографії та творчості талановитого, та в деяких відношеннях таємничого поета-романтика.

Слова глибокої подяки були висловлені на адресу харківського краєзнавця й науковця, мецената Миколи Шакіна, який зробив вагомий особистий внесок у те, щоб семінар «Михайло Петренко: до проблем історичної пам’яті» пройшов на високому організаційному й методичному рівнях.

Опісля заходу, який пройшов у стінах педуніверситету, частина його учасників побувала на горі Карачун. Там поклали квіти до обеліска загиблим воїнам, з висоти  оглянули краєвиди Слов’янська.

Захід довів, що слов’янці, які організували цей Всеукраїнський науково-практичний семінар, не забувають про свого славетного земляка.


Олександр РОМАНЬКО,

член НСКУ, НСЖУ, лауреат Загальнослобожанської премії імені М.Петренка.


 

Ще схожі публікації:

ПОКРОВСЬКИЙ ЛІТФЕСТ
Нещодавно відбувся І Всеукраїнський «Покровський літфест». До Покровська завітали понад сімдесят літераторів – з Києва, Львова, Харкова,  Дніпровщини та десятка міст Донецької області. В журі фестивал...
Зустріч із друзями з 95 – ї аеромобільної бригади.
 У цей складний для нашої держави час у кожному серці – невимовна тривога та біль за майбутнє України. Свідома особистість, яка не хоче відчувати себе перекотиполем чи людиною нізвідки, повинна шукати...
Слов’янці вшанували захисників рідної землі
Слов’янці не з чужих слів знають, що таке війна. Тому тут особливе ставлення до військових, які стоять на сторожі українських кордонів. Тісно співпрацюють громадські організації Слов’янська із військо...
Привид Моворосійська досі ходить поміж териконами
  Спочатку полонили наше слово …Тролейбус неквапом чалапав колесами по асфальту, немов калошами великого розміру. Двері відчинялися й зачинялися, і невдовзі салон нагадував діжку, яку, аби ...
«Срібні дзвони» у Дебальцевому
Традиційно щороку у травні вшановують пам’ять відомого земляка Володимира Сосюри. Цьогоріч на батьківщину талановитого українського поета з’їхалися письменники, журналісти, краєзнавці, учні та вчителі...
«ШОТЛАНДСЬКА ЗАСТОЛЬНА»
  Це оповідання написав мій батько Олексій Антонович ЗОЦ, повернувшись з Другої Світової війни, де воював з 1941 по 1945рік. В останній рік війни радянським командуванням був відряджений до Війська П...

The Author

Валерій РОМАНЬКО

1 Comment

Add a Comment
  1. Александр Петренко

    Уделим немного времени для комментария этого бреда:
    – «…соратника Тараса Шевченка…». Если бы автор хотя бы немного ориентировался в теме, то понимал бы, что это «определение» к Михаилу Петренко не имеет никакого отношения.
    Т. Шевченко и М. Петренко – это не соратники, а просто люди, которые жили в одно время. Соратнички…
    – «…науково-практичний семінар у Слов’янську…». Когда вы уже научитесь понимать элементарный смысл слов? Если понимаете, не обманывайте читателей.
    К науке этот семинар никакого отношения не имеет. Так, собрались, да поговорили, подпустив торжественности, которая никак не компенсирует отсутствия духовности (а это самое главное) в этом слабо организованном мероприятии.
    – «…прослухали доповіді …кандидата філологічних наук Миколи Бондаря (м. Київ), кандидата економічних наук Михайла Шкурки (м. Київ), кандидата технічних наук Миколи Шакіна (м. Харків), …».
    Доклад Н. Бондаря прослушать не могли, потому как он на этом сборище отсутствовал.
    Не могли слушать и доклад М. Шкурки по той простой причине, что он уже 15 лет прикован к постели после паралича, а об этом сборище даже не знал. Ему сейчас не до этого…
    В Украине (и в Советском Союзе не было) нет кандидата технических наук Н. Шакина. Это блеф, которым он пытается пользоваться где находит подходящую аудиторию. О каком его докладе речь? Этот человек несколько слов в предложение сложить не может…
    – «…кінорежисер Леонід Щибря…» – это не более чем недоразуменное приложение к упомянутому кандидату тех. наук. Свое постоянное желание попиариться он однажды удовлетворил приобретением кинокамеры, после чего снимает все подряд, но, увы, ума хватает только на фальсификации. На документалистике в наше время пиариться не эффективно…
    – достали из мусорника никчемный фильм Н. Поповой «Недоля». Что ж это даже неплохо. Еще раз украинцы увидят уровень интеллекта тех, кто к организации этого сборища был причастен. Да и регионального «краеведения», которое пало так низко за последние лет двадцать, но это отдельная тема.
    – «…наблизилися до розгадки деяких тайн та висвітлення темних плям у біографії та творчості талановитого, та в деяких відношеннях таємничого поета-романтика..».
    Славянцы, прекратите гадить на память о Михаиле Петренко. Какие таемныци?.., какой таемнычий поэт?.. Понавыдумывали всякой дряни о нем, да перетаскивают из газетенки в газетенку…
    Читайте документы и никаких тайн не будет. Есть просто еще неотвеченные вопросы, но это парафия исследователей, а не любителей попиариться, путаясь под ногами у потомков Поэта и исследователей.
    – «…Загальнослобожанської премії імені М. Петренка…». Придумали ж такое барахло, для того чтоб представляться солиднее. Помалкивали бы лучше об этой пресомнительной премии, да не позорились.
    – пожалуй, для этой статьи достаточно. Оставим немного времени для других комментов. Быть бы уверенным втом, что и это опубликовано будет…

Залишити відповідь

Донеччина © 2016 Frontier Theme