Слов’янці активно включилися у святкування 200-ліття від дня народження свого славетного поета-земляка Михайла Петренка. Один із таких заходів, запланованих ще у кінці минулого року – Всеукраїнський науково-практичний семінар «Михайло Петренко: до проблем історичної пам’яті». Ініціатором його виступили Донецька обласна краєзнавча організація та Донбаський державний педагогічний університет. Саме на базі цього навчального закладу у конференц-залі 24 травня і відбувся цей науковий форум.
Слід відзначити, що питаннями життя і творчості поета-романтика першої половини ХІХ століття, соратника Тараса Шевченка, цікавляться не тільки наукові працівники та краєзнавці, а й багато пересічних шанувальників української культури як в Україні, так і за кордоном. Але особливо активно звертаються до імені Михайла Петренка на Слобожанщині, з якою пов’язане усе життя поета.
Тому науково-практичний семінар у Слов’янську активно підтримали такі солідні установи, як Інститут літератури імені Т.Г.Шевченка НАН України, Інститут історії України, управління культури і туризму Донецької ОДА, Слов’янська міська рада, а також Полтавська, Сумська, та Харківська обласні організації Національної спілки краєзнавців України. Інформаційними спонсорами виступили газети «Часопис Донеччина», «Злагода» та ТК «С-Плюс».
Доповідачі, учасники семінару, висловили актуальні думки, які розкривали різні аспекти петренкознавства. Із зацікавленням присутні прослухали доповіді доктора філологічних наук Ігоря Михайліна (м. Харків), доктора історичних наук Ірини Петренко (м. Полтава), кандидата філологічних наук Миколи Бондаря (м. Київ), кандидата економічних наук Михайла Шкурки (м. Київ), кандидата технічних наук Миколи Шакіна (м. Харків), кандидатів педагогічних наук Валерія Романька та Оксани Бабенко (м. Слов’янськ), Почесних краєзнавців України Анатолія Шамрая (Слов’янськ) та Петра Гайворонського (м. Покровськ), члена НСКУ Олега Максименка (м. Краматорськ), учениці 10 класу Слов’янського педагогічного ліцею Катерини Бутиліної.
Крім того, свої дослідження з деяких питань петренкознавства кінорежисер Леонід Щибря (м. Ізюм) та Микола Шакін (м. Харків) виклали у фільмах «Пошук портрета Михайла Петренка», «Про Михайла Петренка», «Найда» (за однойменною п’єсою М.Петренка), які були представлені учасникам семінару. Переглянули й документальний фільм «Недоля», знятий ТК «С-Плюс» (м. Слов’янськ). Завершився семінар відеокліпом «Сокіл» – автори слів пісні Алла та Віктор Антоненки, співак – Микола Федоров.
У результаті роботи семінару прийнято постанову, у якій наголошується на актуальності творчої спадщини поета-земляка Михайла Петренка, на необхідності й надалі продовжувати дослідження у галузі петренкознавства. Це особливо актуально у рік 200-ліття від дня його народження. Учасники заходу дійшли думки, що мета заходу досягнута: хоча б ще на декілька кроків, але все ж наблизилися до розгадки деяких тайн та висвітлення темних плям у біографії та творчості талановитого, та в деяких відношеннях таємничого поета-романтика.
Слова глибокої подяки були висловлені на адресу харківського краєзнавця й науковця, мецената Миколи Шакіна, який зробив вагомий особистий внесок у те, щоб семінар «Михайло Петренко: до проблем історичної пам’яті» пройшов на високому організаційному й методичному рівнях.
Опісля заходу, який пройшов у стінах педуніверситету, частина його учасників побувала на горі Карачун. Там поклали квіти до обеліска загиблим воїнам, з висоти оглянули краєвиди Слов’янська.
Захід довів, що слов’янці, які організували цей Всеукраїнський науково-практичний семінар, не забувають про свого славетного земляка.
Олександр РОМАНЬКО,
член НСКУ, НСЖУ, лауреат Загальнослобожанської премії імені М.Петренка.
Ще схожі публікації:
Проблеми рідного села, що має надзвичайну назву Прелесне, мене, як історика, хвилювали завжди. Вступивши до Національної спілки краєзнавців України, я почала розглядати історію села з наукової точк...
Іноді в житті трапляється так, що намагаючись зробити одне, робиш ще й друге, й третє… І добре, коли воно виходить не гірше за основну твою роботу. Так вийшло і в Ігоря Даха, журналіста, письменника, ...
Цими днями в Донецьку завершився перший в Україні конкурс великодніх пасок, у якому взяли участь представники 28 хлібозаводів з Одеси, Харкова, Дніпропетровська, Луганська і, звичайно ж, господарі фес...
Сучасне суспільне життя Донеччини важко уявити без постаті Анатолія Власенка — військового, громадського діяча, козацького генерала, краєзнавця, поета. Людини талановитої фактури, неповторній у своєму...
Звернув увагу на пост у Фейсбуці журналіста і науковця з Києва Юрія Горбаня, який поділився враженнями від перегляду телевізора в готелі «Дружба» міста Покровськ, що на Донеччині: «Перша кнопка на пу...
Краса Приазов’я розкривається у світлинах обласної виставки, присвяченої 85-річчю створення Українського степового природного заповідника «Кам'яні Могили» Експозиція виставки розташована в Донецьк...
Уделим немного времени для комментария этого бреда:
– «…соратника Тараса Шевченка…». Если бы автор хотя бы немного ориентировался в теме, то понимал бы, что это «определение» к Михаилу Петренко не имеет никакого отношения.
Т. Шевченко и М. Петренко – это не соратники, а просто люди, которые жили в одно время. Соратнички…
– «…науково-практичний семінар у Слов’янську…». Когда вы уже научитесь понимать элементарный смысл слов? Если понимаете, не обманывайте читателей.
К науке этот семинар никакого отношения не имеет. Так, собрались, да поговорили, подпустив торжественности, которая никак не компенсирует отсутствия духовности (а это самое главное) в этом слабо организованном мероприятии.
– «…прослухали доповіді …кандидата філологічних наук Миколи Бондаря (м. Київ), кандидата економічних наук Михайла Шкурки (м. Київ), кандидата технічних наук Миколи Шакіна (м. Харків), …».
Доклад Н. Бондаря прослушать не могли, потому как он на этом сборище отсутствовал.
Не могли слушать и доклад М. Шкурки по той простой причине, что он уже 15 лет прикован к постели после паралича, а об этом сборище даже не знал. Ему сейчас не до этого…
В Украине (и в Советском Союзе не было) нет кандидата технических наук Н. Шакина. Это блеф, которым он пытается пользоваться где находит подходящую аудиторию. О каком его докладе речь? Этот человек несколько слов в предложение сложить не может…
– «…кінорежисер Леонід Щибря…» – это не более чем недоразуменное приложение к упомянутому кандидату тех. наук. Свое постоянное желание попиариться он однажды удовлетворил приобретением кинокамеры, после чего снимает все подряд, но, увы, ума хватает только на фальсификации. На документалистике в наше время пиариться не эффективно…
– достали из мусорника никчемный фильм Н. Поповой «Недоля». Что ж это даже неплохо. Еще раз украинцы увидят уровень интеллекта тех, кто к организации этого сборища был причастен. Да и регионального «краеведения», которое пало так низко за последние лет двадцать, но это отдельная тема.
– «…наблизилися до розгадки деяких тайн та висвітлення темних плям у біографії та творчості талановитого, та в деяких відношеннях таємничого поета-романтика..».
Славянцы, прекратите гадить на память о Михаиле Петренко. Какие таемныци?.., какой таемнычий поэт?.. Понавыдумывали всякой дряни о нем, да перетаскивают из газетенки в газетенку…
Читайте документы и никаких тайн не будет. Есть просто еще неотвеченные вопросы, но это парафия исследователей, а не любителей попиариться, путаясь под ногами у потомков Поэта и исследователей.
– «…Загальнослобожанської премії імені М. Петренка…». Придумали ж такое барахло, для того чтоб представляться солиднее. Помалкивали бы лучше об этой пресомнительной премии, да не позорились.
– пожалуй, для этой статьи достаточно. Оставим немного времени для других комментов. Быть бы уверенным втом, что и это опубликовано будет…