Липень. Ранок. Сонце піднялося ще о п’ятій, а їхати на Дніпропетровщину до Межової на захід присвячений 110-й річниці поета і перекладача Василя Мисика припало пізніше. Гаряче повітря, що обпалювало і панувало по всій поверхні землі трохи лякало, проте шість членів творчого об’єднання «Суцвіття» з міста Покровськ «героїчно» склали авторитетну делегацію у складі Р.Довгаль, І.Мяснікової, Івана та Надії Останіних, П.Рекуненка і автора цих рядків, щоб відвідати малу батьківщину талановитого і маловідомого на Сході майстра слова і перекладу.
Їхали народним потягом-електричкою «Авдіївка – Чаплине», яка теж була «героїчною», бо пункт відправлення – Авдіївка відомий вже всій Україні як легендарний форпост, де тримають оборону наші бійці від «метастаз ракової пухлини ДНР».
Зустріли нас в Межовій привітні працівники районної бібліотеки прямо на вокзалі, провели до Палацу культури, де в гостинному залі чекало вже зібрання у складі місцевих вчителів, краєзнавців, поетів, самодіяльних артистів і шанованих гостей, в особі кандидата технічних наук,професора Миколи Шакіна (на знімку) і поета Костянтина Маковенського зі Слобожанщини.
А напередодні ці поважні гості привезли меморіальну дошку, присвячену В.Мисику, виготовлену за свій кошт самим Миколою Шакіним і в присутності односельців і працівників райради встановили на стіні школи № 1 в Новопавлівці, що в Межівському районі, де народився ювіляр 110 років тому(на знімку).
Для присутніх в залі бібліотеки на екрані продемонстрували кадри історичного моменту – встановлення дошки, а також рідкісні світлини юнацьких років письменника, датовані тридцятими роками минулого століття.
Слова глибокої подяки від земляків В.Мисика були висловлені на адресу харківського краєзнавця й науковця, мецената Миколи Шакіна, який своїм вагомим внеском довів, що духовне головніше матеріального: «Шлях добра творить духовну людину і веде її до розуміння своєї істинної духовної природи, до свого призначення в світі»( Г.Сковорода).
А ще відомий на Межівщині краєзнавець Петро Бабець зачитав слова вдячності від академіка НАН України, директора Інституту літератури Миколи Жулинського і його заступника Сергія Гальченка на адресу всіх, хто долучився до відзначення ювілею поета.
Також краєзнавець розповів про маловідомі факти страдницького життя земляка. Про те як уночі 4.11.1934 року Мисика забрали «чорним воронком» з власної квартири в Харкові і направили в Київ, де було сконцентроване слідство у справі по звинуваченню великої групи української інтелігенції у приналежності до ОУН і підготовці терактів проти керівних діячів партії та уряду, що інкримінувалися й Мисикові як членові «харківської терористичної групи». 19 липня 1935 року Особлива нарада при НКВС СРСР, не зважаючи на брак достатніх доказів, засудила його до 5 років виправно-трудових таборів. Незаслужене покарання поет відбував на Соловках.
16.10.1956 року ухвалою військового трибуналу Київського округу його реабілітували. Починаючи з 1958 року виходять поетичні книжки Мисика «Борозни», «Верховіття», «Вибране», «Чернотроп», «Біля криниці», «Лан», «Берег», «Планета», а також окремі видання перекладів Хайяма, Гафіза, Бернса.
Святковий настрій присутнім створювали й чудові виступи межівчан Надії Водолазької, Алли Тишковець, Ольги Тимошенко і юних артистів. Свій вірш «Любіть Україну» продекламувала Надія Останіна, подарувавши бібліотеці від делегації альманах «Суцвіття плюс», присвячений 10-річчю нашого творчого об’єднання.
Любов ЧОРНА, член ТО «Суцвіття» м. Покровськ, член ТС «Конгрес літераторів України». Світлини Петра БАБЦЯ.
Ще схожі публікації:
Серед найбільш обговорюваних тем сьогодення в Україні є пенсійне забезпечення, нововведення в пенсійне законодавство та все, що з цим пов’язане. Відповіді на актуальні питання в студії Медіа...
У грудні 2020 року вийшла в світ спільна книга Національної спілки журналістів України (НСЖУ) та Асоціацієї польських журналістів (SDP) «Я журналіст. Чому ви мене б’єте?». Це видання є проявом со...
У Красноармійську розгорілася «війна пам'ятників». Міська влада вирішила встановити на центральній площі зменшену копію Ейфелевої вежі. Споруда з'явиться наприкінці літа. Група городян виступила про...
Протягом усієї історії людства сіль була і залишається невіднятною її частиною. У сучасному світі люди звикли до того, що сіль завжди є в них вдома, її легко можна купити в магазині, проте вони н...
Коли я повідомляла друзям, що наш фільм був показаний на Канівському кінофестивалі, у відповідь чула здивовано-захоплене: “Нічого собі!” Спрацьовував стереотип: важко знайти людину, яка би не чула ...
Нещодавно у Слов’янську в службових справах перебував головний редактор газети «Донеччина» І. О. Зоц. На прохання голови Всеукраїнського товариства «Просвіта» П. М. Мовчана, він привіз для міської біб...
