Слов’янці святкують ювілей поета-земляка

Цей рік став ювілейним для українського поета-романтика Михайла Петренка –виповнюється 200 років від дня його народження. З метою підготовки та відзначення ювілею автора безсмертної пісні «Дивлюсь я на небо» та інших творів, при Слов’янській міській раді у кінці минулого року створено оргкомітет, куди ввійшли члени виконкому, працівники відділу культури, краєзнавці, бібліотекарі, освітяни, науковці. На засіданнях оргкомітету обговорено ряд заходів, які вже почали проводитися, інші – у процесі підготовки. Не так просто у наш нелегкий час віднайти кошти на заплановані заходи, тому доводиться звертатися за допомогою до небайдужих земляків – депутатів, меценатів й просто до пересічних громадян, яким болить за українську культуру, за пам’ять про визначних людей краю.

У першій половині квітня відбулися дві знакові події, пов’язані з ім’ям поета-земляка.

– 5 квітня Слов’янська міська рада за № 9-ХХІІ-7 прийняла наступне рішення:

  1. Оголосити 2017 рік Роком Михайла Петренка у місті Слов’янську.
  2. Присвоїти Центральній бібліотеці КЗ «ЦСПБ міста Слов’янська» ім’я українського поета-земляка Михайла Миколайовича Петренка. Рішення підписав міський голова В.М.Лях і воно вступило в дію.

– 12 квітня у Словянському краєзнавчому музеї відбулося урочисте відкриття постійно діючої експозиції, присвяченої поетові Михайлу Петренку. Захід підготував та провів провідний спеціаліст, почесний краєзнавець України Анатолій Шамрай. Присутні на заході музейні працівники, краєзнавці, студенти СК НАУ та ДДПУ, журналісти оглянули музейні експонати: текст вірша «Дивлюсь я на небо…», платівка фірми «Мелодія» із записом пісні у виконанні А.Солов’яненка, текст вірша «Взяв би я бандуру» та сам музичний інструмент – бандура, зразки нагрудного знака, квитка та диплому лауреата Загальнослобожанської премії імені М.Петренка, на полиці внизу – книги про М.Петренка, відомі поетичні рядки про Слов’янськ: «Слов’янськ, Слов’янськ, як гарно ти по річці Тору по рівнині, Розкинув пишнії садки…». Анатолій Васильович розповів про те, як створювалася експозиція, про її значення для майбутніх відвідувачів. Після цього свято продовжили у виставковій залі: виступили Анатолій Шамрай, доцент педуніверситету Валерій Романько, лауреат премії імені М. Петренка Віктор Антоненко, голова Слов’янської краєзнавчої організації Тетяна Лисак. Присутні заслухали пісні «Дивлюсь я на небо» (слова М.Петренка), «Сокіл» (слова Алли та Віктора Антоненків).

Присутні дійшли думки, що відкриття постійно діючої експозиції, присвяченої М.Петренку, це подія для міста. Вони висловили надію, що експозиція буде поповнюватися новими цікавими експонатами, адже попереду ще багато заходів, присвячених 200-річчю від дня народження Михайла Петренка.

Слід додати, що ще на початку року на прохання краєзнавців Слов’янська відомий художник, Заслужений журналіст України Микола Капуста (м. Донецьк) створив емблему, присвячену ювілею відомому поетові-земляку.


Валерій РОМАНЬКО, заступник голови оргкомітету по підготовці та відзначення 200-річчя від дня народження М.Петренка при Слов’янській міській раді, голова Донецької обласної організації НСКУ.


 

Ще схожі публікації:

Часопис “Донеччина” від 21 липня 2017 року № 27 (15965)
З 2014 року і до сьогодні на усіх тимчасово непідконтрольних українській державній владі територіях запущено маховик адаптації освітнього і культурного простору під російсько-державні стандарти. Так, ...
Потворне самозвеличення на крові
  «…Думали, що ми вже на дні, але знизу знову хтось постукав». Цей відомий саркастичний вислів став настільки популярним у потойбічному Донбасу (так ще називають тимчасово окуповані території ...
 ВІНШУЄМО ВАС ДОБРОМ
Всім відомо про потужний вплив слова на людину. Кожен з нас володіє чималим запасом слів. Маєш освіту і не припиняєш процес самовдосконалення, отже  маєш більший лексичний запас. Дослідження, проведен...
Селище Шевченкове. Велич у камені або Як шануємо Пророка
Найголовнішою пам’яткою Кобзареві на Донеччині для мене тривалий час було погруддя поета біля шахти імені Шевченка в передмісті Красноармійська (нині Покровськ). Ще старшокласниками з села Успенівка, ...
Владислав Казарін: герої не вмирають
На минулому тижні в Покровському (колишній Красноармійськ) попрощалися з військовослужбовцем Владиславом Казаріним, який загинув 10 серпня під час мінометного обстрілу терористів у зоні АТО. Владис...
“Донеччина” від 7 жовтня 2016 року № 36 (15927)
В.В. Жнакін народився 22 вересня 1941 р. у с. Садове Великоновосілківського району Донецької області. Трудову діяльність розпочав токарем Торезького електромеханічного заводу. Після служ-би в армії на...

The Author

Валерій РОМАНЬКО

1 Comment

Add a Comment
  1. Александр Петренко

    Краткий комментарий:
    — «…Не так просто у наш нелегкий час віднайти кошти на заплановані заходи, тому доводиться звертатися за допомогою до небайдужих земляків – депутатів, меценатів й просто до пересічних громадян, яким болить за українську культуру, за пам’ять про визначних людей краю…».
    Хотелось бы, чтобы все упомянутые в этой фразе депутаты, меценаты и земляки поняли на что расходуются собранные\выдуренные у них средства. Конечно же, модные в наше время схемы «распила финансов» мы рассматривать не будем. Кучка пиарщиков-неудачников пытается уйти от заслуженного позора, прикрываясь уважением к памяти Михаила Петренко, да еще и за чужой счет. К сожалению, как показывает практика, в наши дни (начало 21 века) в Славянске такое еще возможно.
    — «…зразки нагрудного знака, квитка та диплому лауреата Загальнослобожанської премії імені М.Петренка…».
    Обращаю внимание на то, что в виде образца на стенд в краеведческом музее прицепили не чистые бланки удостоверения и диплома, а заполненные на имя одного из нескольких аферистов, принимающих активное участие в славянском позоре. Конечно, нет оснований говорить о неуважении всех славянцев к памяти Михаила Петренко, но, однозначно очевидно, что причастные к «юбилейному шабашу» просто продолжают использовать имя Михаила для своих низких пиарных целей. По факту, один из соавторов портретной аферы в Славянске уважаемый человек. Легко предсказуемо чем будет пополняться стенд в ближайшем будущем – конечно же, портретами «исследователей». Михаил в данном случае – только фон.
    — «…Після цього свято продовжили у виставковій залі: виступили Анатолій Шамрай, доцент педуніверситету Валерій Романько, лауреат премії імені М. Петренка Віктор Антоненко, голова Слов’янської краєзнавчої організації Тетяна Лисак…».
    Об А. Шамрае ранее было более позитивное мнение, потому как он научный сотрудник (надеюсь настоящий) и была хотя и слабая, но надежда, что в Славянске именно он начнет рассматривать именно документальный подход в Теме и поможет городу избавиться от позорной проблемы. Но, в последнее время его пассивность трансформировалась в активную поддержку местной «балачковой версии». Не понятно, как научный сотрудник может что-то воспринимать серьезно то, что не имеет ни одного документа в основе. О чести и порядочности говорить не будем…
    — «…Присутні дійшли думки, що відкриття постійно діючої експозиції, присвяченої М.Петренку, це подія для міста. Вони висловили надію, що експозиція буде поповнюватися новими цікавими експонатами, адже попереду ще багато заходів, присвячених 200-річчю від дня народження Михайла Петренка…».
    Как я уже сказал ранее, экспозиция будет действительно пополняться. Главная цель современных местных следопытов, пока еще не достигнутая в педлицейской «комнате вранья» – организовать галерею своих портретов. Теперь налицо попытка достичь её в стена краеведческого музея. Очень даже не исключено, что замысел продублируют «и здесь и там», не за свой же счет.
    Эх вы, славянцы…

Залишити відповідь

Донеччина © 2016 Frontier Theme