Кожній нормальній людині притаманна любов до рідного краю, «малої Батьківщини», як ми часто величаємо цю непримітну цяточку на карті, де з’явилися на світ. Чуття вітчизни супроводжує нас усе життя. Це почуття є одним з найсвітліших і найсвятіших.
Краєзнавство – це важливе джерело поповнення знань. Воно сягає в глибину віків. Відомості з історії рідного міста, свого краю зберігаються в народній пам’яті, вони передаються із покоління до поколінь. Участь у краєзнавчій роботі дає можливість читачу відчути радість успішних пошуків документів, відомостей з історії краю, взагалі, пізнати радість творчої праці.
Протягом багатьох років у бібліотеці – філії №1 ЦБС Відділу культури Мирноградської міської ради склалась певна система краєзнавчої роботи: тут постійно займаються пошуком краєзнавчої інформації та повсякчас формують краєзнавчий фонд за історичним, народознавчим, географічним, екологічним напрямками, попвнюють його літературним краєзнавством, та довідками про видатних людей рідного краю.
Особливо цікаво відбуваються в бібліотеці виставки-салони, зустрічі з народними умільцями, на яких читачі мають змогу побачити їхні роботи, почути відповіді на всі запитання, зустрічі з місцевими поетами, презентації історико – краєзнавчих альманахів, збірників поезії.
Сьогодні бібліотеку – філію №1 по праву можна вважати лідером за кількістю проведених історико – краєзнавчих конференцій. Теми конференцій різні і кожна важлива. Ініціатором проведення конференцій є місцевий краєзнавець, член Національної Спілки Краєзнавців України С.П. Луковенко. Сергій Пантелійович знає все про рідний край, все про долю нашого рідного міста Мирноград, його минуле. Це людна, яка віддає своє серце малій батьківщині. І дійсно, як треба любити свій край, щоб роками, навіть десятиліттями шукати найменші історичні факти, які, втім, можуть мати великий інтерес для громади.
Так, 25 березня в бібліотеці пройшла VII-а історико – краєзнавча конференція «Невідомі сторінки історії міста Мирнограда». Загальна тема «Міфи та легенди рідного краю».
Розпочався захід з дуже почесної та приємної місії, яка була надана кандидату педагогічних наук, доценту Донбаського державного педагогічного університету, голові Донецької Обласної організації НСКУ, Почесному краєзнавцю України – В.І. Романьку. Грамотами НСКУ«за вагомий внесок у розвиток краєзнавчого руху України» були нагороджені: телеканал «Орбіта», член НСКУ Людмила Овсяник (село Миколаївка), член НСКУ Раїса Мазоха (селище Гродівка). Подякою НСКУ «за активну науково – дослідницьку та просвітницьку діяльність у популяризації історії рідного краю» нагороджені Борис Єкасьов (село Червоний Яр). Грамотами Донецької обласної організації НСКУ «за значний особистий внесок у збереження національної історико-краєзнавчої спадщини України» нагороджені краєзнавці Лариса Моісеєнко (м. Селидово) та Павло Беліцький (м. Родинське).
Проводячи чергову історико – краєзнавчу конференцію її організатори трохи відійшли від теми історія міста, але на це був ряд причин. По-перше, краєзнавці пішли на зустріч побажанням жителів міста, які доволі часто просили розповісти про ті чи інші події, що мали місце в історії району. Це пояснюється тим, що багато мешканців Мирнограда (особливо їх батьки) – вихідці з найближчих сіл і селищ. По-друге, в роботі конференцій беруть участь краєзнавці не тільки з міст і сіл Покровського району, але з інших міст області. Їм, звісно, хотілося б почути про події, які пов’язані, насамперед, з їх населеними пунктами. Тому й було прийнято рішення присвятити нашу конференцію темі міфів і легенд. Але при цьому доповідачі охопили набагато більший спектр цієї теми. Він торкнувся не тільки історії та краєзнавства, а й екології, і навіть сучасного побуту.
Першим з доповіддю виступив наймолодший учасник конференції Артем Павлюк учень ЗОШ №5. Тема його доповіді «Вовки на Україні: полювати чи рятувати». Вовк – це не просто звір, це символ – свободи та сили. На жаль, в нашому суспільстві до цієї тварини склалося дуже негативне ставлення. Ось чому в останні роки чисельність вовків стабільно скорочується. Вовк, як вид, занесений до Міжнародної Червоної Книги та в Європейський Червоний Список. Після виступу, присутні в залі переглянули відеоролик «Вовки» з подальшим коментарем від Артема.
Тема наступної доповіді «Бахмутський шлях». Більшість з присутніх чули ще в дитинстві розповіді від своїх бабусь і дідусів про так званий Бахмутський шлях, який нібито проходив через місто Мирноград (Димитров). Існує досить багато всякого роду байок, легенд і чуток, пов’язаних з цією дорогою. Але головною з яких залишається легенда про подорож Катерини ІI з Катеринослава до Бахмута по поштовому тракту, що з’єднував ці міста. Ходили чутки навіть про відпочинок імператриці в тіні величезного дуба на околицях села Гришине. Дмитро Кащєєв, який представляв молодіжну організацію Український Патріотичний Рух Донбасу, спробував спростувати байки про цю подорож по Бахмутському шляху.
До краєзнавців часто звертаються з проханнями розповісти: як з’явилися ті чи інші назви, пов’язані з одиницями вимірювання ваги, довжини, об’єму? Тема дуже складна і за один виступ про все не розкажеш. Але … краєзнавці все ж таки спробували розпочати дослідження і цієї теми. І зробила це бібліограф Централізованої бібліотечної системи О.В. Єрьоменко. Її доповідь «Прадавні одиниці виміру ваги, довжини та об’єму».
Незнання історії та відверта неповага до історичного минулого своєї малої батьківщини призводять до появи усіляких легенд і байок. Тому у нас на Донбасі через кожне друге село проїжджала Катерина II, а через кожне село проходив Муравський шлях. Однією з найбільш поширених краєзнавчих байок є легенда про генерала. Про саму легенду, про місцевих «генералів» розповіла учениця Анна Нестеренко. Вона представляла на конференції молодих краєзнавців з селища Новоекономічного.
У наступній доповіді мова йшла про трагічні події в історії нашого міста, нашої країни. Про один з найдраматичніших періодів в історії нашого народу. Це події Другої світової війни. На жаль, в роки панування радянської ідеології саме Велика Вітчизняна стала найбільшим міфом в нашій історії.
Минуло вже 72 роки, як закінчилася найстрашніша і кровопролитна війна в історії нашого народу. Здавалося б: про ту війну ми все вже знаємо, про неї вже стільки написано і переписано, що нового додати не можна, але до сих пір для більшості з нас вона так і залишається невідомої війною. Занадто багато так і залишилося незрозумілим, багато питань так і залишилися без відповідей. Занадто багато міфів, відвертої брехні та ідеологічних спекуляцій навколо великого подвигу нашого народу в тій досі до кінця невивченою війні. Розповіді ветеранів все більше нагадують перекази сюжетів радянських кінофільмів або літературних творів. До сих пір в наших школах і музеях розповідають про подвиги 28 панфіловців та Миколи Гастелло, про комсомольську організацію «Молода гвардія» на чолі з комісаром Кошовим, про матч смерті футболістів київського «Динамо». Список подвигів, що не мали місце в реальному житті, можна продовжити.
На конференції торкнулися теми «Початок окупації міста». З такою цікавою темою виступив краєзнавець, член Національної Спілки Краєзнавців України С.П.Луковенко.
Ну, і на останок, була невелика майже детективна історія. Серед жителів Покровського району вельми популярна легенда, яка розповідає про те, що предків нинішніх жителів села Миролюбівка програли або виграли в карти. Слово було надано методисту централізованої бібліотечної системи Г.М. Носковой, яка, так би мовити, провела власне розслідування цієї справи і познайомила усіх присутніх з його підсумками.
Своїми враженнями від побаченого та почутого на конференції поділилися голова Донецької організації НСКУ В.І. Романько, член НСКУ Л.Т. Жовнір (Родинське), член Всеукраїнської екологічної ліги О.П. Бурковський (Мирноград).
Слід зазначити, що в роботі конференції прийняли участь краєзнавці міст Слов’янська, Покровська, Селидового, Родинського, Мирнограда та Покровського району, а також працівники шкільних та міських бібліотек, вчителі історії та географії, екологи, місцеві літератори, учасники організації Українського Патріотичного Руху Донбасу. Учасники конференції дізналися багато нового і цікавого для себе, розширили свій кругозір.
Наталя БОБРОВА
Завідуюча бібліотекою.
м.Мирноград.
Ще схожі публікації:
Роберт Стівенсон,письменник:"Світ нудний для нудних людей" *** Народна мудрість:"Вони не дають нам жити-ми не дамо їм панувати" *** Ігор Зоц,журналіст:"Розсипана нація українська-хто нас позбирає ...
Наші дорогі реформатори як проводять реформи? Розповідають, розповідають, розповідають! Обіцяють, обіцяють,обіцяють! Тому ми знайшли свою нішу і запропонували товари, без яких вони, як без рук. Точ...
«В колі друзів веселий, як мім, говіркий, ніби шофер професора, я роблюся німим і глухим, де вживається мова агресора. Нею хай белькотять шпигуни, і беруть інтерв’ю в полонених... Я німий від кошмарів...
Слов’янці не з чужих слів знають, що таке війна. Тому тут особливе ставлення до військових, які стоять на сторожі українських кордонів. Тісно співпрацюють громадські організації Слов’янська із військо...
371-а річниця заснування міста – дата явно не «кругла». Проте Слов’янці відзначили її з таким розмахом, щоб і «воріженьки» зрозуміли: «Ще не вмерли, раз гуляєм так!» І не вмрем! Хоча декому не подобає...
Кожна нація має особливі географічні об’єкти, що їх французький дослідник П. Нора назвав «місцями пам’яті». Це місцевості, згадка про які викликає в кожного представника нації яскраві патріотичні емоц...
