Як нардепи хотіли скасувати 8 березня

На світанку нинішньої злочинної лжедемократії у Верховній Раді були популісти ще крутіше нинішніх демагогів. І якби б, хоча бчастина того, що вони наобіцяли довірливому народу збулась, ми вже б давно обігнали Америку та Японію разом взяті. Але як не дивно, декларований ними розвинутий капіталізм, вони хотіли побудувати так, як і Ленін комунізм. Себто, зруйнувавши все,як співається в Інтернаціоналі, «до основанья, а затем…»

Так, депутатша з Львівщини архітектор Лариса Скорик запропонувала скасувати всі радянські свята, включаючи навітьшановані День Перемоги та міжнародний жіночий день Восьме березня!

– Ну, а Восьме березня, Лариса Павлівна, вам чим не сподобався, – здивовано спитав у неї депутат-трудяга Михайло Чурута.

– Це, – відповіла вона, чисто комуняцьке свято. І воно навіть було засноване на честь повії Леніна Клари Цеткін.

– Ну, а як же, – дивувались інші чоловіки-парламентарі, вас, жінок, залишити без свята? І, взагалі, так міркуючи, можнадокотитися до того, що Верховная Рада може заборонити квіти вам, жінкам, дарувати.

– Ні, – заявила Лариса Скорик,– взагалі відміняти оце свято не треба. Його варто перейменувати «Жіночий день». І з 8-го березня перенести на іншу дату.

– На яку? – поцікавився у неї тодішній голова Верховної Ради Іван Степанович Плющ.

– З 8-го березня – на 11-е березня, – безапеляційно заявила Лариса Павлівна.

– А чому? – майже в один голос здивувались депутати. – Всього три дні різниці.

И саме тоді вона сказала найзнаменитішу фразу, яка за словами народного депутата другого скликання Михайла Чурути,увійшла навіть в стенограму засідань Верховної Ради.

– Навіщо нам дві дирки? Нам, бабам, давай дві палки!

В залі пролунав гомеричний регіт. Хтось з тих, що стояв, навіть впав на підлогу. А один депутат, бачили, навіть почав котитисяпо підлозі від сміху.

Варто додати, що депутат Лариса Скорик була заміжня за композитором всесвітнього рівня, Героєм України Мирославом Скориком, який написав прославлений музичний твір «Мойсей». Кажуть, що сімейне життя у них не заладилось. І у Верховній Раді вона вперто шукала нового покровителя. Я маю на увазі – політичного.

Эксперти вважають, що Лариса Скорик саме та особистість, яка в гонитві за політикою втратила, напевно, своє головне покликання – архітектуру. І даремно. Адже архітектуру не даремно називають «музикою в камені». А Лариса Павлівна була не позбавлена музики в душі. И свідченням тому – чудовий храм в Борисполі по дорозі з Києва на Черкаси і Дніпропетровськ, до спорудження якого вона була причетна.

А от переінакшила вона музей Шевченка в Каневі, знищивши мистецькі рішення легендарного архітектора Василя Кричевського, дарма. В цьому змогли переконатися під час екскурсії разом з редактором «Ярмарку» Володимиром Петренком. Тож зараз за наполяганням громади йому повертають український дух.


Володимир БОНДАРЕНКО,

журналіст-правоз ахисник, директор Інституту політичних та маркетингових досліджень ім.Тараса Шевченка


 

Ще схожі публікації:

Ефективний діалог з мас-медіа – запорука відкритості
Днями у Донецькому юридичному інституті пройшов цікавий і неординарний захід – ток-шоу «Солдати пера та солдати правопорядку – на варті конституційних прав громадян», у якому взяв участь не лише особо...
На екскурсію в Соледар
Незабутні враження отримали мобілізовані військовослужбовці військової частини 3035 від екскурсії до міста Соледар на соляні шахти, що була організована за ініціативи підполковника Ярослава Янушкевича...
У Мирнограді відкривають невідомі сторінки
Кожній нормальній людині притаманна любов до рідного краю, «малої Батьківщини», як ми часто величаємо цю непримітну цяточку на карті, де з’явилися на світ. Чуття вітчизни супроводжує нас усе життя. Це...
Журналістика зі Сходу: спроба осмислення
Несподівано приємний подарунок отримав днями від поета і краєзнавця Олега Максименка в Краматорську – видану тиражем 18(!) примірників книгу «Регіональна журналістика: історичні уроки» (Черкаси.2016,)...
На краю прірви
Те, що відбувається на моїй рідній Донеччині, треба називати своїми іменами: бандитизм і безвладдя. А люди, які чинять спротив або займають патріотичну позицію, мало не щодня поповнюють перелік жертв....
Часопис “Донеччина” від 14 квітня 2018 року № 4 (15984)
Всім відомо, що яйця несуть птахи. А в Слов’янську в 1970-х сталася новина, яка сколихнула весь Радянський Союз. Уявляєте, в офіційній партійній міськрайонній газеті «Комуніст», на першій сторінці йшл...

The Author

Редакція "Донеччини"

Залишити відповідь

Донеччина © 2016 Frontier Theme