Днями один із колег жартома й серйозно привітав із найкращою, за його словами, оцінкою моєї дитячої книжки в сусідній Росії. Виявляється, немало тамтешніх ресурсів у соціальних мережах буквально накинулися на повість «Чотири нявкісти і ВІН», звинувачуючи бозна в чому автора, головних героїв книжки – котів і навіть … Президента України. «Українська пропаганда обробляє дітей», «Війна дісталася навіть до дитячих книжок!», «Котики для Президента» – це тільки короткий список заголовків, якими вибухнув потойбічний пропагандистський простір. Причому навіть сумнозвісний телеканал «Звєзда» на тлі приписаних твору нісенітниць виглядає порівняно нейтральним, бо відбувся «злизуванням» інформації про книжку із одного з сайтів Краматорська. Інші наввипередки і безапеляційно називають повість «відверто проукраїнською» (це взагалі жах!), такою, що має «яскраво виражене антиросійське спрямування», і таврують автора тим, що він «робить акцент – саме східний сусід винен у численних проблемах України».
Скажу відразу – у моїй книжці «Чотири нявкісти і ВІН», яка вийшла друком влітку, ніде не фігурує назва згаданої держави, у якій раптом здійнявся такий ґвалт. І ті, хто у мережах зараз вивергає свою ненависть, не те що її не читали, а навіть в руках не тримали. Але хтось «пильний» таки зауважив і процитував наступні рядки з авторської передмови до повісті: «Але головна правда життя, в тому, що підступному ворогу, який розпочав підлу гібридну війну і тимчасово окупував частину Донбасу, протистоять не тільки мешканці всієї України, а все – все живе». І далі отой галас відбувається за класичним принципом «На злодієві шапка горить». Бо чому у словосполученні «підступний ворог» мої опоненти безпомилково впізнали себе? Дійсно – чому? А раптом йшлося про, вибачте, «піндосів», регулярні підрозділи НАТО, найманців з Польщі, Латвії, Литви, Чехії, Туреччини, які, як запевняє наскрізь лжива і ворожа нам пропаганда, воюють на Донбасі?
Дещо вразили коментарі росіян, які в соціальних мережах, відреагували на інформацію про «шкідливу» книжку. Більшість діють звично: раз йдеться про щось українське, то треба чимдуж лаяти. Але дехто всерйоз бідкається і радить … брати приклад із українського автора, який, мовляв, вдався до незвичного й цікавого ходу показати війну. Ще хтось сумно додає, що у цьому випадку «укропівська пропаганда» спрацювала ефективніше, бо знайшла вдале творче рішення. А інший приречено погоджується: «Бо в них вчителі і наставники кращі, ніж у нас…»
До речі, про наставників. Деякі сайти оприлюднили фотожаби – Президент України Петро Порошенко зображений у оточенні котів, яких, мовляв, тут використовують у якості секретної ідеологічної зброї проти дітей власної держави. Супроводжується це «відкриття» категоричним твердженням – «Чотири нявкісти і ВІН» автор написав ледь не на особисте замовлення глави держави та спецслужб, аби відповідно налаштувати українських дітей проти Росії. І це черговий прокол тих, хто спробував перетворити твір для дітей на страшилку для всіх росіян: на перших сторінках книжки чорним по білому сказано, що вона видана невеликим тиражем аж ніяк не державним коштом, а завдяки допомозі волонтерів і колег.
Звичайно, взявшись за книжку про нинішні події на Донбасі, я мав дещо іншу мету, ніж ту, яку цинічно приписують опоненти. І деякі відгуки від вдячних читачів, а книжку вдалося передати навіть до тимчасово окупованих Криму та окремих районів Донбасу, засвідчують, що бодай частково це вдалося зробити. Приміром одна з матерів дітей, які читати повість, визнала: «Книжка допомагає малим РОЗБОЯТИСЯ війну». Ця оцінка збігається з іншими, бо твір таки трохи допомагає дітям прифронтової зони виживати в неймовірно важких умовах й веселіше дивитися довкола. Але, на жаль, як свідчить ота неадекватна реакція, декому книжка дуже заважає. Причому постаралися земляки – дезінформаційний вибух стався по гарячих слідах після того, як недавно подарував пару десятків книг юним і дорослим читачам у Краматорську і Слов`янську. І хтось «віддячив», бо «здав» книжку російським кураторам, які накинулися на неї, використовуючи вже традиційні методи злісної пропаганди за принципом: «Свою вину на тебе зверну». І при цьому забули, що подібна реакція звідки є найкращою рекламою чогось справді вартого уваги. Тому віднедавна різко побільшало прохань від адекватних людей передати чи переслати їм книжку про «нявкістів», яким он зараз дістається, як їхньому хвостатому побратиму – чорному коту із призабутої пісні. Тому вже очевидно: слід подбати про додатковий тираж повісті та братися за написання продовження пригод головних героїв, які декому перейшли дорогу.
Павло КУЩ
На знімку:восени в НСПУ в Києві під час презентації дитячої книги Павла Куща відомий письменник-гуморист і колишній редактор журналу «Перець»МихайлоПрудник(праворуч) говорив про теплі і світлі почуття , які в нього викликає нова книга донеччанина.
Ще схожі публікації:
У День Довкілля в селищі Олексієво-Дружківка на Донеччині була закладена Алея Олекси Тихого. Ініціатором виступило ГО «Товариство Олекси Тихого» і один із фундаторів організації - місцевий депутат і ...
Буквально на цьому тижні став свідком того, як в читальному залі центральної міської бібліотеки двоє дівчаток років по дванадцять брали Кобзаря. Звертаюся до бібліотекаря: – Олено Іванівно, як гада...
У січні 1992 року, не перше незалежне українське Різдво, ми, група студентів зі Слов’янського державного педагогічного інститути (нині Донбаський державний педагогічний університет) рушили на Захід – ...
Більше тисячі дітей з Донецької та Луганської областей взяли участь у всеукраїнському фестивалі "Зірки і зіроньки 2020", який вперше пройшов у дистанційному режимі. Про це розповіли в Управлінні сім'...
Доля випадково звела мене із цією людиною. Він, уродженець Північного гірського Кавказу, виявився більшим патріотом Донеччини, шанувальником його історії, ніж деякі записні «краєзнавці»... ...
У дописі "Закликаю відмовитися від пільг!" ("Донеччина" від 22 лютого ц.р.) авторка не вказала свого імені та прізвища, бо "боїться, що її вб'ють". Вона підкреслює, що в 2011 році Україна вилучила 48 ...
