Днями один із колег жартома й серйозно привітав із найкращою, за його словами, оцінкою моєї дитячої книжки в сусідній Росії. Виявляється, немало тамтешніх ресурсів у соціальних мережах буквально накинулися на повість «Чотири нявкісти і ВІН», звинувачуючи бозна в чому автора, головних героїв книжки – котів і навіть … Президента України. «Українська пропаганда обробляє дітей», «Війна дісталася навіть до дитячих книжок!», «Котики для Президента» – це тільки короткий список заголовків, якими вибухнув потойбічний пропагандистський простір. Причому навіть сумнозвісний телеканал «Звєзда» на тлі приписаних твору нісенітниць виглядає порівняно нейтральним, бо відбувся «злизуванням» інформації про книжку із одного з сайтів Краматорська. Інші наввипередки і безапеляційно називають повість «відверто проукраїнською» (це взагалі жах!), такою, що має «яскраво виражене антиросійське спрямування», і таврують автора тим, що він «робить акцент – саме східний сусід винен у численних проблемах України».
Скажу відразу – у моїй книжці «Чотири нявкісти і ВІН», яка вийшла друком влітку, ніде не фігурує назва згаданої держави, у якій раптом здійнявся такий ґвалт. І ті, хто у мережах зараз вивергає свою ненависть, не те що її не читали, а навіть в руках не тримали. Але хтось «пильний» таки зауважив і процитував наступні рядки з авторської передмови до повісті: «Але головна правда життя, в тому, що підступному ворогу, який розпочав підлу гібридну війну і тимчасово окупував частину Донбасу, протистоять не тільки мешканці всієї України, а все – все живе». І далі отой галас відбувається за класичним принципом «На злодієві шапка горить». Бо чому у словосполученні «підступний ворог» мої опоненти безпомилково впізнали себе? Дійсно – чому? А раптом йшлося про, вибачте, «піндосів», регулярні підрозділи НАТО, найманців з Польщі, Латвії, Литви, Чехії, Туреччини, які, як запевняє наскрізь лжива і ворожа нам пропаганда, воюють на Донбасі?
Дещо вразили коментарі росіян, які в соціальних мережах, відреагували на інформацію про «шкідливу» книжку. Більшість діють звично: раз йдеться про щось українське, то треба чимдуж лаяти. Але дехто всерйоз бідкається і радить … брати приклад із українського автора, який, мовляв, вдався до незвичного й цікавого ходу показати війну. Ще хтось сумно додає, що у цьому випадку «укропівська пропаганда» спрацювала ефективніше, бо знайшла вдале творче рішення. А інший приречено погоджується: «Бо в них вчителі і наставники кращі, ніж у нас…»
До речі, про наставників. Деякі сайти оприлюднили фотожаби – Президент України Петро Порошенко зображений у оточенні котів, яких, мовляв, тут використовують у якості секретної ідеологічної зброї проти дітей власної держави. Супроводжується це «відкриття» категоричним твердженням – «Чотири нявкісти і ВІН» автор написав ледь не на особисте замовлення глави держави та спецслужб, аби відповідно налаштувати українських дітей проти Росії. І це черговий прокол тих, хто спробував перетворити твір для дітей на страшилку для всіх росіян: на перших сторінках книжки чорним по білому сказано, що вона видана невеликим тиражем аж ніяк не державним коштом, а завдяки допомозі волонтерів і колег.
Звичайно, взявшись за книжку про нинішні події на Донбасі, я мав дещо іншу мету, ніж ту, яку цинічно приписують опоненти. І деякі відгуки від вдячних читачів, а книжку вдалося передати навіть до тимчасово окупованих Криму та окремих районів Донбасу, засвідчують, що бодай частково це вдалося зробити. Приміром одна з матерів дітей, які читати повість, визнала: «Книжка допомагає малим РОЗБОЯТИСЯ війну». Ця оцінка збігається з іншими, бо твір таки трохи допомагає дітям прифронтової зони виживати в неймовірно важких умовах й веселіше дивитися довкола. Але, на жаль, як свідчить ота неадекватна реакція, декому книжка дуже заважає. Причому постаралися земляки – дезінформаційний вибух стався по гарячих слідах після того, як недавно подарував пару десятків книг юним і дорослим читачам у Краматорську і Слов`янську. І хтось «віддячив», бо «здав» книжку російським кураторам, які накинулися на неї, використовуючи вже традиційні методи злісної пропаганди за принципом: «Свою вину на тебе зверну». І при цьому забули, що подібна реакція звідки є найкращою рекламою чогось справді вартого уваги. Тому віднедавна різко побільшало прохань від адекватних людей передати чи переслати їм книжку про «нявкістів», яким он зараз дістається, як їхньому хвостатому побратиму – чорному коту із призабутої пісні. Тому вже очевидно: слід подбати про додатковий тираж повісті та братися за написання продовження пригод головних героїв, які декому перейшли дорогу.
Павло КУЩ
На знімку:восени в НСПУ в Києві під час презентації дитячої книги Павла Куща відомий письменник-гуморист і колишній редактор журналу «Перець»МихайлоПрудник(праворуч) говорив про теплі і світлі почуття , які в нього викликає нова книга донеччанина.
Ще схожі публікації:
У тій частинці Донбасу, яку ми відстояли, не віддали «русскому миру», заплативши за цей скромний успіх життями тисяч громадян, є бодай якась можливість працювати з місцевим населенням і хоч якось впли...
У своїй повсякденній діяльності на благо односельців і суспільства учасники художньої самодіяльності Великоновосілківського району крім пісенного і танцювального жанрів до- сить часто і ефективно вико...
На одному багатоповерхових будинків у центральному районі Маріуполя з'явився новий стінопис: образ героїні є уособленням всіх жінок, які змогли розірвати коло насильства і розпочати нове життя. Зоб...
У Києві відбулась церемонія нагородження шкільних вчителів та педагогів вищих навчальних закладів Донецької області, які стали переможцями конкурсу з медіаграмотності. Конкурс інноваційно-методичних р...
Напередодні Медового Спасу у селищі Дробишеве, що на Лиманщині, за доброю традицією 13 серпня організували свято меду. Сюди привезли свою сонячну продукцію пасічники не тільки Лиманського району, але ...
Цього року Донбас відзначає подвійний ювілей — 80 років утворення Донецької області й 75 років утворення Заслуженого академічного ансамблю пісні й танцю «Донбас». І хоча до першої з ювілейних дат — 80...
