Берег надії

Публіцист Павло Амітов у центральній міській бібліотеці Слов’янська імені Михайла Петренка презентував свою нову книгу «Правий Берег – Лівий Берег». Автор пояснив, що мав на увазі береги Дніпра, який розділив Україну майже навпіл. А головна мета його роботи – зближення позицій та менталітету мешканців лівобережної та правобережної частин країни, сприяння створенню української політичної нації.

«Якщо така благородна мета, то чому  написали російською, а не українською? – запитав один з присутніх.

«Я люблю українську мову, але знаю її не настільки добре, щоб писати, висловлювати свої думки. Я ж донбасівець, де все ще панує суржик».

У зверненні до читачів автор пише: «Чимало моїх земляків, одурманених імперським шовінізмом, вважають українську мову застарілою, відсталою, що застигла в позаминулому столітті. Вони сліпі і ліниві. Вже у досить зрілому віці я познайомився з прекрасною і високоталановитою творчістю Ліни Костенко, за що безмірно вдячний долі. Так ось, використовуючи матрицю класика, можу з усією впевненістю сказати: українську мову варто вивчити тільки за те, що нею пише Ліна Василівна».

Свідченням того, що Павло Амітов добре проштудіював творчість лауреатки Шевченківської премії, є висловлювання Л. Костенко «Іноді мені здається, що існує якийсь мозковий центр, який працює на самознищення цієї країни навіть не руками її ворогів, скільки стараннями власних тут ідіотів», яке він обрав епіграфом до своєї книги.

Під час презентації автор наголосив, що нова книга – своєрідне продовження двох попередніх – «Преодоление лжи. Антимифология» та «Подлая война», які свого часу він уже представляв слов’янцям. Видання складається з 18 розділів – тем. Першим йде розділ «Вітчизняна війна з історією», в якому автор намагається з’ясувати хто ж такі історики – патріоти чи професіонали? А Путін – історик-любитель чи брехун?

А звідки отой комплекс неповноцінності? Більшовицький переворот чи Жовтнева Революція? Роздуми про це у розділі «Дрімуче рабство Росії».

Є у книжці матеріали про геноцид українського народу, про націоналізм, наслідки русифікації на Донбасі, єврейське питання, путінську війну та ще про багато інших важливих аспектів сучасного життя.

Павло Амітов залишив у бібліотеці кілька примірників своєї нової книги. Так що слов’янці матимуть можливість ознайомитись з роздумами автора про наше минуле, сьогочасне і майбутнє.


Віктор СКРИПНИК, почесний краєзнавець України.


 

Ще схожі публікації:

Щоб небо залишалось мирним
З перших днів і місяців заснування військової частини 3035 Національної гвардії України на теренах Слов’янського краю, одним з найбільш важливих питань, крім військових, стало питання поширення позити...
Часопис “Донеччина” від 28 грудня 2017 року № 42 (15980)
Протягом десятиліть українцям нав'язували думку, що освоєння Сходу України і промисловий бум – це цілком заслуга радянської влади. Хоча насправді до індустріалізації нашого регіону багато років тому б...
ДОНЬКИ – МАМІ
Вісімнадцять років тому Президент України своїм Указом запровадив День Матері. Відзначати його маємо, як і в США та багатьох інших країнах, у другу неділю травня. Може, через те, що в Україні початок ...
Михайло Петренко: нова знахідка на шляху до істини
Прізвище Петренко дуже поширене, зразу не второпаєш про кого йдеться .А якщо почати зі слів:"Дивлюсь я на небо та й думку гадаю, чому я не сокіл, чому не літаю", на обличчі співрозмовника з'являться п...
Нагорода львівському журналістові
Відомий журналіст Сергій Лащенко відзначений званням «Почесний краєзнавець Донеччини». Нагороду від правління Донецької обласної краєзнавчої організації та редакції газети «Часопис Донеччина» Сергію в...
ВАЖЛИВО
ПРИЄДНУЙТЕСЬ ДО ПРАВОЗНАВЧОГО ДІАЛОГУ   За фінансової підтримки Міністерства іноземних справ ФРН у Німеччині та в Україні розпочато серію гібридних (off line та online) семінарів на тему "Відкриті...

The Author

СКРИПНИК Віктор

Залишити відповідь

Донеччина © 2016 Frontier Theme