Публіцист Павло Амітов у центральній міській бібліотеці Слов’янська імені Михайла Петренка презентував свою нову книгу «Правий Берег – Лівий Берег». Автор пояснив, що мав на увазі береги Дніпра, який розділив Україну майже навпіл. А головна мета його роботи – зближення позицій та менталітету мешканців лівобережної та правобережної частин країни, сприяння створенню української політичної нації.
«Якщо така благородна мета, то чому написали російською, а не українською? – запитав один з присутніх.
«Я люблю українську мову, але знаю її не настільки добре, щоб писати, висловлювати свої думки. Я ж донбасівець, де все ще панує суржик».
У зверненні до читачів автор пише: «Чимало моїх земляків, одурманених імперським шовінізмом, вважають українську мову застарілою, відсталою, що застигла в позаминулому столітті. Вони сліпі і ліниві. Вже у досить зрілому віці я познайомився з прекрасною і високоталановитою творчістю Ліни Костенко, за що безмірно вдячний долі. Так ось, використовуючи матрицю класика, можу з усією впевненістю сказати: українську мову варто вивчити тільки за те, що нею пише Ліна Василівна».
Свідченням того, що Павло Амітов добре проштудіював творчість лауреатки Шевченківської премії, є висловлювання Л. Костенко «Іноді мені здається, що існує якийсь мозковий центр, який працює на самознищення цієї країни навіть не руками її ворогів, скільки стараннями власних тут ідіотів», яке він обрав епіграфом до своєї книги.
Під час презентації автор наголосив, що нова книга – своєрідне продовження двох попередніх – «Преодоление лжи. Антимифология» та «Подлая война», які свого часу він уже представляв слов’янцям. Видання складається з 18 розділів – тем. Першим йде розділ «Вітчизняна війна з історією», в якому автор намагається з’ясувати хто ж такі історики – патріоти чи професіонали? А Путін – історик-любитель чи брехун?
А звідки отой комплекс неповноцінності? Більшовицький переворот чи Жовтнева Революція? Роздуми про це у розділі «Дрімуче рабство Росії».
Є у книжці матеріали про геноцид українського народу, про націоналізм, наслідки русифікації на Донбасі, єврейське питання, путінську війну та ще про багато інших важливих аспектів сучасного життя.
Павло Амітов залишив у бібліотеці кілька примірників своєї нової книги. Так що слов’янці матимуть можливість ознайомитись з роздумами автора про наше минуле, сьогочасне і майбутнє.
Віктор СКРИПНИК, почесний краєзнавець України.
Ще схожі публікації:
Мені соромно, що донецькі взяли в руки зброю. Соромно, що кликали Путіна. Соромно за своїх одноліток, однокурсників, однокласників, просто знайомих та минулих друзів... Соромно, що і досі люди там про...
Стає доброю традицією обмін культурним надбанням між Костянтинівським районом та містом Вижниця Чернівецької області. Так, на початку червня делегація Костянтинівського району в...
Кілька років тому, перебуваючи в Болгарії, Йосип Кобзон і Філіп Кіркоров разом виконали відому пісню Еміла Дімітрова «Моя България». Вона справила велике враження на присутніх. Навіть зараз цікаво чит...
Наш славетний земляк Михайло Петренко просив у Бога крилець, щоб у небо злітать. Там, за хмарами, він мріяв «шукать собі долі, на горе привіту, і ласки у зірок, у сонця просить, у світі їх я...
На початку жовтня благодійну організацію «Фонд регіонального розвитку», до складу якої входить народний вокальний колектив «Лілея» Райгородоцького Будинку культури та дозвілля Донецької області, запро...
Рідко хто навіть із відомих літераторів удостоювався честі при вступі до Спілки письменників отримати рекомендацію поета, відомого всьому світові. Наша землячка Наталія Хаткіна - одна з таких щасливчи...
