Українські сліди на окупованій наразі частині Донеччини – це не тільки пам’ятники Тарасові Шевченку, Іванові Франку та Богданові Хмельницькому, фантастичні мозаїки Алли Горської на кількох будинках в центрі Донецька, це насамперед люди, які останніми роками робили наш край невід’ємною і природньою складовою України. Власне таким він і є завдяки багатьом моїм землякам, які вимушено виїхали з окупованих територій чи мужньо і непомітно для ворожих очей тримають там українське небо. У цих нотатках – спроба згадати донецьких, з якими зводила доля останні тридцять років, і які для мене увиразнюють українське коріння краю. Принаймні саме такими їх знаю – одних більше, інших – менше. Деякі вже пішли за вічну межу. Але назагал вони невідчіпно в моєму житті і вже певно назавжди.
Ще схожі публікації:
Обласна влада виступає проти створення в нашому регіоні «Поля чудес з Країни дурнів» і «тиражування» Льонь олубкових, тобто жертв фінансових махінацій вікопам'ятної компанії «МММ». Творець «МММ» Сер...
Більше трьох тисяч сержантів нагороджені державними нагородами.В Україні 18 листопада вдруге відзначають День сержанта Збройних Сил України. Це свято встановлено Указом Президента України №153/2019 в...
Нещодавно переконався, що важливо читати не лише «Часопис Донеччина», але й інші патріотичні видання. Можна дізнатися як наразі живеться не тільки добрим людям, але й підлим. Ось «Газета по-українськи...
Ми вступили у третє століття від дня народження Михайла Петренка (1817- 1862), українського поета-романтика, автора слів поетичного твору, який став відомою піснею «Дивлюсь я на небо…». Саме пісня й з...
В останні дні навдивовижу теплої осені 2015-го виповнилося 45 років, як від рук КДБ загинула художниця Алла Горська, яку називали душею шістдесятництва. У свій час в «Донеччині» ми неодноразово писали...
Побачене, почуте і пережите за останні два роки склалося в роздуми, якими хочу поділитися з земляками. Дорогі мої співвітчизники! Ось вже два роки як ви живете на «звільненій» (напевно, від «хохлів» ...
