Часопис “Донеччина” від 15 лютого 2018 року № 2 (15982)

У Краматорську, який, на мою думку, ментально залишається вели- ким заводським селищем зупинки у нових тролейбусах оголошують українською мовою. Такими ж говіркими тут зробили світлофори в самісінькому центрі: «Перехід вулицею Василя Стуса дозволено». Для мене, як тимчасового тут жителя, чути це дуже приємно, хоча певно ж є мешканці, яким миліша попередня назва Соціалістична. Але і консерватори звикають до змін, як приміром призвичаїлися що найголовніша транспортна артерія вже не Орджонікідзе, а Олекси Тихого, який життя поклав, щоб відчувати себе українцем на рідній землі.

Ще схожі публікації:

Газета “Донеччина” від 9 жовтня 2015 р. № 12 (15881)
За словами Андрія Батицького, підприємця і депутата Добропільської райради проведення українсько-польських фестивалів у Кам‘янці він з братом започаткував років із сім тому. Торік через військові дії ...
Праправнук Михайла Петренка Олександр Петренко прокоментував статтю на сайті «Донеччини».
Праправнук Михайла Петренка Олександр Петренко прокоментував статтю «Про петренківську «Найду» на екрані і поза ним» на сайті «Донеччини». «Кожна стаття має своїх читачів. І цю статтю хтось прочита...
Журналістика зі Сходу: спроба осмислення
Несподівано приємний подарунок отримав днями від поета і краєзнавця Олега Максименка в Краматорську – видану тиражем 18(!) примірників книгу «Регіональна журналістика: історичні уроки» (Черкаси.2016,)...
Часопис “Донеччина” від 13 січня 2017 року № 2(15940)
Володимир Михальчук, фермер: Чи будемо з врожаєм картоплі? Знаєте, особисто я цим питанням не переймаюся, бо за будь-якої погоди у мене завжди є бульба. І це не самовихваляння, а факт. Я дотримуюся...
“Донеччина” від 11 листопада 2016 року № 40 (15931)
Розпад Радянського Союзу дав надію, що Україна стане українською. Та де там. Уже чвертьстоліття у своїй країні, на своїй землі боремось з «п’ятою колоною» Москви. І... програємо. «Русский мир», очолюв...
Пан Василь, або випадок в бібліотеці
Буквально на цьому тижні став свідком того, як в читальному залі центральної міської бібліотеки двоє дівчаток років по дванадцять брали Кобзаря. Звертаюся до бібліотекаря: – Олено Іванівно, як гада...

The Author

Редакція "Донеччини"

Залишити відповідь

Донеччина © 2016 Frontier Theme