МАРІУПОЛЬЦІ НА КАНІВСЬКОМУ КІНОФЕСТИВАЛІ

Коли я повідомляла друзям, що наш фільм був показаний на Канівському кінофестивалі, у відповідь чула здивовано-захоплене: “Нічого собі!”

Спрацьовував стереотип: важко знайти людину, яка би не чула про всесвітньо відомий кінофестиваль у французькому місті Канни. Наше, українське місто Канів з його унікальним кінематографічним досвідом, легендарними історичними подіями і мальовничими краєвидами варте не меншої світової слави.

Творчий задум креативної команди канівчан: Інни Левіт, Оксани Труфанової та Олега Коляди за підтримки міського голови Ігора Ренькаса був блискавично і блискуче втілений. І цьогоріч Міжнародний кінофестиваль імені Юрія Іллєнка відбувся у Каневі вже втретє. Без сумніву, не за горами час, коли на всіх континентах, якщо йтиметься про успіх у галузі кіно, неодмінно звучатиме: “Невже? Ви переможець Канівського кінофестивалю? Вітаємо!”
Організатори підкреслювали: головні на цьому святі кіномистецтва глядачі. Враження трьох фестивальних днів надовго залишаться у пам’яті канівчан і гостей міста. Лише встигай побувати на заходах насиченої програми: відвідання Тарасової гори та музею Тараса Шевченка, покладання квітів на могилу Великого Кобзаря; перегляд фільмів конкурсної та позаконкурсної програм; майстер-класи; соціальний проект “З промінчиком у серці”, під час якого учасники, члени журі, організатори фестивалю ліпили вареники разом з дітьми з особливими потребами та переглянули фільм “Вареники”, який з допомогою Дарини та Олександра Балабай знімали у Львові саме особливі діти.

А ще – екскурсія “Канівщина у кіномистецтві” та знайомство з роботою Канівської ГЕС; і своєрідна “червона доріжка фестивалю” – демонстрація вишуканого одягу від молодих українських дизайнерів. Відкрився фестиваль презентацією доброго і мудрого фільму “Казка про гроші” режисера Олесі Моргунець-Ісаєнко.
У журі працювали відомі режисери, сценаристи, актори: Микола Боклан. Катерина Сергєєва, Тетяна Негрій, Людмила Єфименко. Для Людмили Пилипівни це особливий фестиваль, адже він присвячений Юрію Іллєнку, видатному українському оператору, режисеру, який був її коханим чоловіком.
Гран-прі III Канівського міжнародного кінофестивалю імені Юрія Іллєнка отримав короткометражний фільм “На своїй землі” режисера Олександра Кірієнко, в якому переконливо зіграв головного героя, звичайного селянина з прифронтової Донеччини, Станіслав Боклан, улюблений актор маріупольців, адже свою акторську кар’єру Стас розпочинав у драматичному театрі нашого міста.

Переможцем у номінації «Найкращий документальний фільм» стала стрічка «Міф» режисерів Леоніда Кантера, Івана Яснія та Олени Мішиної. Це взагалі унікальний мистецький твір. Він, безперечно, документальний, адже дійові особи — реальні люди, розповідається про нещодавні події, героїчну і трагічну долю володаря унікального голосу, оперного співака Василя Сліпака, який понад усе любив Україну, і загинув на Сході, захищаючи рідну землю. Стрічка могла би бути визнана найкращим музичним фільмом, адже йдеться про співака, звучить його голос. Коли на екрані з’являються кадри записів виступів Сліпака на сцені Паризької опери, інтерв’ю з актором — фільм миттєво перетворюється на ігровий, бо ми бачимо зразки блискучої акторської гри Василя, справжнього сучасного лицаря-козака, Героя України. “Міф” міг би бути визнаним кращим серед фільмів анімаційних, адже у картині вдало, ефектно і ефективно була використана анімація. Подивіться цей фільм і згадайте Василя з позивним Міф, а разом з ним всіх тих, хто поклав своє життя за волю України, за наше з вами щасливе, мирне майбуття.
Тема війни несподівано отримала продовження у фільмах анімаційних, перемогу у цій номінації отримав фільм, швидше експериментальний, ніж мультиплікаційний, адресований дорослій аудиторії – “Метаморфози війни” режисерів Марини Ілляхової та Сергія Байдецького.
Безперечно, свято кіномистецтва, яке подарувало всім нам надію, що все буде добре, не відбулось би без численних партнерів та меценатів, яким особлива подяка.
Ну а Маріуполь і маріупольці дістали схвальну оцінку глядачів фестивалю своєю музичною картиною “Такий я ніжний, такий тривожний”. Ми дякуємо за сприяння роботі над фільмом благодійному фонду “Карітас Маріуполь” Української Греко-Католицької Церкви та волонтеру Олексію Сосюрі, правнуку класика української літератури. Наш фільм знайомить з романсами та піснями на вірші Володимира Сосюри автора і виконавця власних пісень, мешканця Маріуполя, Григорія Кабанцева.

Між іншим, видатний лірик ХХ сторіччя Володимир Сосюра бував у Маріуполі і написав тут вірші про Азовське море. Мелодії героя нашого фільму сповнені потужної позитивної енергії, тому багато глядачів несподівано для себе згадали поетичні рядочки, які вивчали у школі, і підхопили, співали разом з автором музики:
”Любіть Україну, як сонце любіть,
Як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу, і в радості мить,
Любіть у годину негоди…!”


Лариса Бондаренко
Фото з офіційної сторінки KanivFest y Facebook


 

Ще схожі публікації:

УКРАЇНСЬКІ ДАЦЗИБАО
У Покровську (Красноармійську) деякі багатоповерхові будинки художники-волонтери з Дніпропетровщини прикрасили національним орнаментом, портретами українських патріотів та цитатами з їхніх творів. Так...
Нова форма гібридної війни: імітація інформаційного опору
Якщо послухати очільників нашої держави, починаючи від президента, який на недавньому зібранні в Укрінформі сказав, що в умовах гібридної війни РФ проти України нам «доводиться боротися за кожен факт,...
"Донеччина" від 26 серпня 2016 року № 30 (15921)
У пеклі наших доль не знаєш сам – ти бранець чи обранець. Є боротьба за долю України. Все інше – то велике мискоборство. Вибираєм ми дорогу. І вона нас вибира. Лиш храм збудуй, а люди в нього...
Дав пісню крилату…
У Донецьку відбулися краєзнавчі читання, присвячені Михайлу Петренку   В обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Крупської 29 листопада відбулися краєзнавчі читання циклу «Видатні по...
Командувач Сухопутних військ нагородив військових на передовій
Генерал-лейтенант Олександр Сирський привітав із прийдешніми святами, Днем Незалежності України і Днем Державного прапора України, військовослужбовців, які виконують завдання в районі Операції об’єдн...
Батьки та учні захистили українську школу в суді
Донецький апеляційний адміністративний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу міської ради у справі про закриття школи № 111. Свого часу це була одна із перших українських шкіл у шахтарській ст...

The Author

Редакція "Донеччини"

Залишити відповідь

Донеччина © 2016 Frontier Theme