Відкриття Покровського Літфесту

Удруге проведений фестиваль – конкурс його організатори – Покровська міськрада, відділ культури та міська бібліотека імені Тараса Шевченка назвали Всеукраїнським і певно мали на те право. І не біда, що сюди приїхали самодіяльні митці не з усієї країни, а тільки з кількох сусідніх областей. Головне, що кількість учасників порівняно з попереднім роком зросла, з’явилися нові перспективні імена, відбулося багато цікавих зустрічей.
Так на розсуд журі, до складу якого увійшли такі відомі письменники і журналісти як Валерій Романько, Микола Капуста, Володимир Заїка та інші митці та краєзнавці, свої творчі доробки представили понад вісімдесят учасників. Разом із Валерієм Романьком і Людмилою Овсяник ми втрьох розглянули і поцінували твори майже сорока авторів в номінації громадянська і лірична поезія та проза. Приємним відкриттям стали вірші однієї з наймолодших конкурсанток – студентки Донбаського педуніверситету Єлизавети Рухленко. Дівчина мешкає біля прифронтового Торецька і відчуття біди, яку приніс агресор на українську землю вона передала образно і хвилююче. Віра у нашу перемогу золотою ниткою проходить у творчості поетки. Одностайно її визнали переможницею.
Крім нагороди від організаторів, я вручив Єлизаветі збірник поезій Павла Мовчана, голови ВУТ «Просвіта» і лауреата Шевченківської премії.
Друге місце цілком заслужено виборов Євген Бахтін з містечка Родинське. Колишній шахтар із тридцятирічним стажем зачепив за живе своїми віршами «Коли піде дощ…» і особливо – «Брат»:
Третє місце серед поетів журі присудило Олені Кузнецовій зі Слов’янська.
У номінації проза переміг Володимир Рибальченко із Покровська.
Крім власне творчого змагання відбулися на Літфесті й інші захоплюючі заходи.
Так на презентацію своєї книги «Червоний заєць» автор Ян Гал зібрав юних читачів бо щиро вважає, що саме з дітьми треба вести діалог про сучасне і майбутнє України. Сам автор приїхав з Харкова, хоча виріс у Красноармійську і на початку 2000-х в редакції газети «Маяк» Валентина Чуб і Юрій Балашов підтримали схильність підлітка до друкованого слова.
Провів літературний майстер-клас і єдиний з присутніх член Національної спілки письменників України Валерій Романько. Він, зокрема розповів про своїх колег по НСПУ, які продовжують працювати навіть на тимчасово окупованій території і прочитав вірш одного з найвідоміших поетів Станіслава Жуковського «Комендантська година». Також, як голова обласної організації краєзнавців, Валерій Іванович розповів про популяризацію творчості поета-романтика Михайла Петренка і вручив щойно надруковані буклети лауреатам премії Петренка Миколі Капусті, Людмилі Овсяник, Діані Білоконь, Любові Чорній, Людмилі Дасів та автору цих рядків.
Присутні тепло зустріли і виступ поета Андрія Ковтуна,який свого часу навчався в одній з шкіл міста,а згодом тривалий час працював педагогом на Запоріжжі,звідки і приїхав до земляків.
Під час фестивалю в одній із залів відкрилася художня виставка Людмили Жовнір,яка до речі посіла друге місце в номінації «Проза».
Ще одна гостя – Ганна Кисельова з Харкова презентувала свої ліричні твори.
А під час підведення підсумків і нагородження переможців ще один подарунок від ВУТ «Просвіта» – унікальна книга «Арбат глазами украинца» була вручена директору бібліотеки Кристині Тумасовій. Це я вважаю доречно,адже 30 вересня – Всеукраїнський день бібліотек.
Тут варто додати,що головна книгозбірня міста пропонує своїм відвідувачам не тільки книги таких відомих на Донеччині авторів як Павло Кущ,Валерій Романько,Петро Гайворонський,Віктор Скрипник, але й чимало періодичних видань,зокрема журнал «Київ», газету «Літературна Україна». Знайшлося місце і «Часопису Донеччини».
Покровський літфест – 2 завершився і будемо сподіватися,що наступний перевершить попередній.


Ігор Зоц.


 

Ще схожі публікації:

Не мовчи. І тобі допоможуть.
В Донецькій області за підтримки ООН створено 8 мобільних бригад допомоги жертвам родинного насильства. І це не випадково — вже кілька місяців діє Закон «Про протидію домашньому насильству», відповідн...
«НІХТО ВЖЕ НЕ ПРОМІНЯЄ УКРАЇНУ НА ДНР...»
Сергія Захарова вперше побачив, здається, у Львові, під час Форуму видавців. Хоча значно більше часу він проводить у столиці. Приємно було переконатися, що один з учасників українського Опору ...
Торські євродрова від Журавльова
На Лиманщині уже більше десяти років ведуться розмови про будівництво на селі невеликого заводу по виробництву піллет чи біопалива. Однак далі слів справи не посуваються І от на початку нового 2019...
Часопис “Донеччина” від 28 квітня 2017 року № 16 (15954)
Донецький юридичний інститут, відновившись як Фенікс із попелу, набирає потужних обертів: переживши період оптимізації, натепер в інституті забезпечує освітню діяльність три факультети та 9 кафедр, на...
Перепустка, або рятівна «шлюпка»
Як злітав у повітря наш міст – показали, майже, по усіх телеканалах. Регіт, що супроводжував той вибух, ще й досі пам’ятаю. Ламати – то не будувати. Люди поколіннями Донбас викохували. Та кому до цьог...
Часопис “Донеччина” від 31 серпня 2017 року № 31 (15960)
«СВОЮ УКРАЇНУ ЛЮБІТЬ...» Саме з любові до рідної землі, до творчості славетного Кобзаря, з прагнення власної нестандартної і суспільно-корисної творчості народився Ше.Фест – мистецький фестиваль, який...

The Author

Ігор ЗОЦ

Залишити відповідь

Донеччина © 2016 Frontier Theme