Відкриття Покровського Літфесту

Удруге проведений фестиваль – конкурс його організатори – Покровська міськрада, відділ культури та міська бібліотека імені Тараса Шевченка назвали Всеукраїнським і певно мали на те право. І не біда, що сюди приїхали самодіяльні митці не з усієї країни, а тільки з кількох сусідніх областей. Головне, що кількість учасників порівняно з попереднім роком зросла, з’явилися нові перспективні імена, відбулося багато цікавих зустрічей.
Так на розсуд журі, до складу якого увійшли такі відомі письменники і журналісти як Валерій Романько, Микола Капуста, Володимир Заїка та інші митці та краєзнавці, свої творчі доробки представили понад вісімдесят учасників. Разом із Валерієм Романьком і Людмилою Овсяник ми втрьох розглянули і поцінували твори майже сорока авторів в номінації громадянська і лірична поезія та проза. Приємним відкриттям стали вірші однієї з наймолодших конкурсанток – студентки Донбаського педуніверситету Єлизавети Рухленко. Дівчина мешкає біля прифронтового Торецька і відчуття біди, яку приніс агресор на українську землю вона передала образно і хвилююче. Віра у нашу перемогу золотою ниткою проходить у творчості поетки. Одностайно її визнали переможницею.
Крім нагороди від організаторів, я вручив Єлизаветі збірник поезій Павла Мовчана, голови ВУТ «Просвіта» і лауреата Шевченківської премії.
Друге місце цілком заслужено виборов Євген Бахтін з містечка Родинське. Колишній шахтар із тридцятирічним стажем зачепив за живе своїми віршами «Коли піде дощ…» і особливо – «Брат»:
Третє місце серед поетів журі присудило Олені Кузнецовій зі Слов’янська.
У номінації проза переміг Володимир Рибальченко із Покровська.
Крім власне творчого змагання відбулися на Літфесті й інші захоплюючі заходи.
Так на презентацію своєї книги «Червоний заєць» автор Ян Гал зібрав юних читачів бо щиро вважає, що саме з дітьми треба вести діалог про сучасне і майбутнє України. Сам автор приїхав з Харкова, хоча виріс у Красноармійську і на початку 2000-х в редакції газети «Маяк» Валентина Чуб і Юрій Балашов підтримали схильність підлітка до друкованого слова.
Провів літературний майстер-клас і єдиний з присутніх член Національної спілки письменників України Валерій Романько. Він, зокрема розповів про своїх колег по НСПУ, які продовжують працювати навіть на тимчасово окупованій території і прочитав вірш одного з найвідоміших поетів Станіслава Жуковського «Комендантська година». Також, як голова обласної організації краєзнавців, Валерій Іванович розповів про популяризацію творчості поета-романтика Михайла Петренка і вручив щойно надруковані буклети лауреатам премії Петренка Миколі Капусті, Людмилі Овсяник, Діані Білоконь, Любові Чорній, Людмилі Дасів та автору цих рядків.
Присутні тепло зустріли і виступ поета Андрія Ковтуна,який свого часу навчався в одній з шкіл міста,а згодом тривалий час працював педагогом на Запоріжжі,звідки і приїхав до земляків.
Під час фестивалю в одній із залів відкрилася художня виставка Людмили Жовнір,яка до речі посіла друге місце в номінації «Проза».
Ще одна гостя – Ганна Кисельова з Харкова презентувала свої ліричні твори.
А під час підведення підсумків і нагородження переможців ще один подарунок від ВУТ «Просвіта» – унікальна книга «Арбат глазами украинца» була вручена директору бібліотеки Кристині Тумасовій. Це я вважаю доречно,адже 30 вересня – Всеукраїнський день бібліотек.
Тут варто додати,що головна книгозбірня міста пропонує своїм відвідувачам не тільки книги таких відомих на Донеччині авторів як Павло Кущ,Валерій Романько,Петро Гайворонський,Віктор Скрипник, але й чимало періодичних видань,зокрема журнал «Київ», газету «Літературна Україна». Знайшлося місце і «Часопису Донеччини».
Покровський літфест – 2 завершився і будемо сподіватися,що наступний перевершить попередній.


Ігор Зоц.


 

Ще схожі публікації:

Часопис “Донеччина” від 17 березня 2017 року № 11 (15949)
«Скиньте з Шевченка шапку. Та отого дурного кожуха. Відкрийте в нім академіка. Ще одчайдуха-зуха» – закликав Драч і багато інших поетів впродовж сторіччя. Але наша українська на- тура і далі продовжу...
“Донеччина” від 23 вересня 2016 року № 34 (15925)
Добропільський район Донеччини – багатий археологічними об’єктами степовий край. Оригінальність розташованих на цій території археологічних об’єктів пояснюється тим, що цей район займає ділянку степу...
У пошуках “ДОМУ”
Спочатку про те, як збіглися в часі дві події: Верховна Рада 19 травня прийняла в цілому законопроєкт № 2521, який розширює дію державного телеканалу іномовлення UA|TV на тимчасово окуповані територ...
"Донеччина" від 9 вересня 2016 року № 32 (15923)
Наші дорогі реформатори як проводять реформи? Розповідають, розповідають, розповідають! Обіцяють, обіцяють,обіцяють! Тому ми знайшли свою нішу і запропонували товари, без яких вони, як без рук. Точ...
Часопис “Донеччина” від 7 вересня 2018 року № 10 (15990)
Ярослав Гомза із Очеретиного Ясинуватського району – з когорти незламних, про таких як він не те, що книжки писати – фільми треба знімати: героїко-пригодницькі. Уродженець Львівщини, підлітком був вив...
Зі Стусом поруч
    В житті кожної людини обов’язково зустрічаються окремі особистості, які запам’ятовуються назавжди. Для мене такою особистістю став Василь Семенович Стус. Далекий вже 1954 рік, С...

The Author

Ігор ЗОЦ

Залишити відповідь

Донеччина © 2016 Frontier Theme