Як донеччани Нестора Махна вшанували

Минуло століття як на Південному Сході України почався повстанський селянський рух під проводом  Нестора Махна ( 1888-1934). До територій, де Махно мав значну підтримку входили і села теперішнього Покровського району: Гришине, Гродівка, Селидівка, Курахове та Пустинка.

До 100-річчю Дібровського бою, що стався у селі Великомихайлівка на Дніпропетровщині, краєзнавці та дослідники Дніпропетровської, Донецької, Полтавської, Запорізької та Харківської областей вирішили встановити пам’ятний знак на честь героїв повстанського руху. Цю почесну і  відповідальну місію взяв на себе дослідник, краєзнавець і  меценат з міста Покровська  Валерій Кордюков, член НІКО «Спадщина», який за власні кошти замовив виготовлення і установку гранітної брили. Пану Кордюкову активно допомагали дослідники і небайдужі земляки: Л. та В. Мазченко, С. Дегтярьов , Л.Перерва , С.Тритинко , В.Процан , Л.Геньба , І.Кушніренко , Ю.Кравець , М.Яцюк М.Шакін , депутати Великомихайлівської сільради.

Щойно наша Покровська делегація прибула до музею Великомихайлівки,  чі який розташовано у  збереженому місцевими ентузіастами меморіальному будинку, де зупинявся на ночівлю Нестор Махно і проводив наради Феодосій Щусь. Все  як написано у віршах поетки з Покровська Любові Чорної:

Тут Щусь австрійців проганяв з землі

Він так хотів нерівність скасувати

Матрос сміливий- він рідня мені,

Його ім’я будемо шанувати.

Хоча давно промчали вже віки,

Та лине в думці кінь у далі сині.

В шовках у грибу вплетені стрічки,

А на ногах виблискують рубіни….

А розпочався захід під читання вірша, який  написав сам Махно:

Проклинайте меня, проклинайте,

Если я вам хоть словом солгал.

Вспоминайте меня, вспоминайте,

Я за правду, за вас воевал.

За тебя, угнетенное братство,

За обманутый властью народ,

Ненавидел я чванство и барство.

Был со мной заодно пулемет.

И тачанка, летящая пулей,

Сабли блеск ошалелый подвысь.

Почему от меня отвернулись

Вы, кому я отдал свою жизнь?

Честь відкрити пам’ятник надається письменнику і меценату — Валерію Кордюкову, який народився у  Покровську, але його дід Іван Кравчута і прадіди  жили у Великомихайлівці поруч з родиною Феодосія Щуся. Родичі Валерія Васильовича воювали у  лавах селянської армії Махна. Як і  Любов Чорна, він є родичем Ф. Щуся. Між тим це ім’я широкому загалу  мало відоме.

Тож нагадаємо: Щусь Феодосій Устимович народився у 1893 році в Великомихайлівці, а Загинув 27 червня 1921 під Недригайловим ( нині Сумська обл.) Очолював партизанський загін в с. Великомихайлівка ( Дібрівка), згодом один з провідних командирів Повстанської армії, командир кавалерії, у 1921 р. – начштабу 2-ої групи РПАУ. Про нього в своїх мемуарах розповів  Н. Махно.

У своїх промовах почесні гості і представники влади висловлювали   задоволення з приводу вшанування пам’яті українських героїв, говорили про необхідність  очищення біографії Махна від радянських міфів.

Насамкінець залишається подякувати Валерію Кордюкову та гостинним жителям Великомихайлівки за незабутнє свято.


Діана Білоконь.

Покровський район.


 

Ще схожі публікації:

У дев'ятий десяток -- українським шляхом
Напередодні Дня журналіста України у Слов’янську відбулася значна подія в житті майстрів пера та читачів – у центральній бібліотеці пройшов захід до восьмидесятиріччя обласної газети «Донеччина». Г...
Село Прелесне: пам’ятний Хрест встановлено.
Проблеми рідного села, що має надзвичайну назву Прелесне, мене, як історика, хвилювали завжди. Вступивши до Національної спілки краєзнавців України, я почала розглядати історію села з наукової точк...
На Донеччині розпочалися заходи із святкування 200-річчя від дня народження Михайла Петренка
Петренківське свято у слов’янській ЗОШ № 13: з нього на Донеччині розпочалися заходи із святкування 200-річчя від дня народження поета-земляка Михайла Петренка Драматична дума у двох явах під на...
Донецька рана України
Це дарчий напис автора збірки нарисів-есеїв І. М. Дзюби (Київ, «Кліо», 2018), надісланої нашому земляку, знакому науковцю (доктор філософських наук, професор) і літератору (автор семитомного видання т...
Часопис “Донеччина” від 20 жовтня 2017 року № 36 (15965)
16 зворушливих історій про людей, які не обрали для життя іншу країну, а залишились в Україні і тут приносять їй користь. Насправді це концентрат позитивних історій про незламних долею людей. Один з г...
Часопис “Донеччина” від 28 липня 2017 року № 28 (15966)
Так вже повелось з далеких часів: що б не відбувалось на довгій життєвій дорозі, українці завжди співають. І кожна пісня своєю надзвичайною мелодійністю і зворушливими словами передає те, що людина ві...

The Author

Редакція "Донеччини"

Залишити відповідь

Донеччина © 2016 Frontier Theme