У Слов’янську вшанували лауреатів літературно-мистецької
премії імені Михайла Петренка
Ми вступили у третє століття від дня народження Михайла Петренка (1817-1862), українського поета-романтика, автора слів поетичного твору , який став відомою піснею «Дивлюсь я на небо…». Саме пісня й зберегла ім’я її творця, яке на деякий час загубилося в історії. Чимало заходів, присвячених популяризації творчості М.Петренка, вшанування його імені провели слов’янці. Кульмінаційними стали ювілейні роки – 2012 та 2017-й . Однією із форм вшанування земляка є Загальнослобожанська літературно-мистецька премія, яка започаткована Слов’янською міською краєзнавчою організацією з 2012 року й стала традиційною. 25 вересня ц.р. у стінах Слов’янської центральної бібліотеки імені М.Петренка пройшло свято «Живий у пісні – живий у віках», на якому вже всьоме вшанували тих, хто активно популяризує творчість М. Петренка, пише поетичні твори українською мовою.
У номінації «Поезія» лауреатом премії визнано поетку Людмилу Богданівну Дасів (м. Краматорськ). У номінації «Популяризація життя і творчості М.Петренка» лауреатами стали голова міської краєзнавчої організації Тетяна Костянтинівна Лисак, (м. Слов’янськ) ; Віктор Борисович Васильчук, журналіст, письменник (м. Коростень Житомирської обл.), доктор історичних наук, професор Віктор Степанович Прокопчук (м. Дунаївці Хмельницької обл.); археолог, музейний працівник Анатолій Васильович Шамрай (м. Слов’янськ, посмертно). Лауреатам вручено дипломи, пам’ятні знаки, грошову винагороду, квіти.
Від імені Слов’янської міської ради лауреатів привітала начальник відділу культури Марина Олійник, Олег Зонтов – від ГО «Слов’янськ – наш спільний дім». Лунали пісні, вірші, слова щирої подяки за пам’ять про відомого поета-земляка. До анонсованого заходу випущено буклет «Лауреати премії імені М.Петренка», який подаровано усім школам та бібліотекам Слов’янська та присутнім на святі.
Валерій РОМАНЬКО, голова комісії з присудження премії ім. М.Петренка, член НСПУ
Ще схожі публікації:
Цю книгу варто було б назвати «Книгою про справжніх донецьких». Так охарактеризував нове видання з історіями переселенців під назвою «Знедолені? Нездоланні!» один з його героїв, донецький журналі...
Це найсвятіший заповіт Тараса Шевченка — щоб ми любили Україну. Саме з любові до рідної землі, до творчості славетного Кобзаря, з прагнення власної нестандартної і суспільнокорисної творчості народивс...
Очікуване теленькання дзвоника біля вхідних дверей ми зустріли з радісним пожвавленням і неабияким піднесенням. – А кого чи чого нам усім зараз дуже не вистачає ? – патетично і водночас риторично з...
Чи знаєте ви, що на Донеччині, у Волноваському районі, є невелике селище з красивою назвою — Благодатне? Селяни передають з покоління у покоління розповідь про те, що в цих місцях у давнину зупинилис...
Багато хлопців 95-ї аеромобільної бригади загинуло за період війни на сході. Тільки при звільненні Слов’янська полягло 18 військових. А під час зйомок відеоролик помер заступник командира бригади Серг...
Говорити й писати про українську мову в Україні – надзвичайно відповідальна справа, адже в сучасних реаліях вона уже має державний статус, закріплений визначальними державо твірними законами...
