Гришинський район століття тому

Книга краєзнавця Валерія Кордюкова «Гришинський район у вирі 1917-1921років», це спроба розповісти максимально об’єктивно та ретельно про буремні роки того часу. Все, що розповідалося і видавалося у радянські часи – не відповідало дійсності! Багато подій і учасників  тієї доби були або забуті, або представлені, як вороги революції. Матеріал, наведений у книзі дає можливість дізнатися, як виглядав Гришинський район у соціально-економічному відношенні до1917 року, а потім у часи революційних змін 1917року. Що корисного зробив Тимчасовий уряд щодо розбудови нового суспільства, та як відбувалося захоплення влади більшовиками у жовтні 1917 року і що нового принесли ці зміни.

З книги можна дізнатися про те, хто визволяв місто Гришине  та район від австро-німецьких військ у листопаді-грудні1918 року. Архівні матеріали дадуть змогу дізнатися, яким політичним партіям віддавали свою перевагу робітники та селяни Гришинського району. У проекті буде проведена спроба аналізу причин з позиції сьогодення, завдяки чому махновський рух, учасники якого боролися за революційні ідеали свободи та рівності, надовго залишився в історії, як бандитське повстання заможних селян?

Читач познайомиться з маловідомими документами тієї доби: фотографіями, військовими мапами, матеріалами маловивченого періоду діяльності Державної варти у місті Гришине. Валерій Кордюков як автор проекту залучає і дослідження місцевих краєзнавців, намагається зробити  нариси більше цікавими та ширшими у історичному дослідженні (розповідаючи про історію будівель та їх мешканців, котрі були свідками тих подій, або мешкали у той період у Гришинському районі).

У книзі зібрано багато  фактів, але серед усього різноманіття можна виокремити такі: надання селищу статус міста, вбивство анархіста Шота на станції Гришине(три версії), приїзд Н.Махна у місто Гришине (три версії), кримінальна справа Ахтирського, вбивство членів родини Вінса, формування перших повстанських  загонів, ставлення  місцевого населення до продзагонів та ЧК тощо. У проекті задіяні матеріали з трьох архівів  та чотирьох музеїв, а також  видання з електронних бібліотек.

За допомогу в зібранні інформації для свого історичного дослідження автор висловлює подяку Ангеліні Рожковій,Миколі Яцюку,Петру Гайворонському,Діані Білоконь,Леоніду Щибрі,Віктору Батицькому,Раїсі Мазосі,Петрові Бабцю,Ларисі Моісеєнко та іншим.

На думку місцевих краєзнавців наразі це  єдина книга у Покровському районі, яка дає об’єктивне і ретельне уявлення про той буремний час.

Нещодавно в Покровську відбулася презентація книги,де пролунало чимало заслужено добрих слів на адресу Валерія Кордюкова,а районна влада викупила частину тиражу для місцевих бібліотек.


Петро Щирий.


 

Ще схожі публікації:

Заєць в штанях
І нічого там такого смішного не було, як ото по селу рознесли. Ну, зібралися хлопці на зайця. Ну, і я з ними намилився. Так не беруть! Куди тобі, діду? Старий, глухий, на ліве око не добачаєш, на пра...
«Сіверський Донець – ріка натхнення та любові»
  Ювілейний, десятий День Сіверського Дінця проходив, як і щорік, у Слов’янську, де знаходиться офіс Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів. На одному із заходів, а в рамках Дн...
Часопис “Донеччина” від 30 червня 2017 року № 24 (15962)
Судячи із відгуків донеччан, які вже добре розкуштували російські продукти харчування та й інші товари, вони віддають перевагу українській, місцевій та білоруській продукції. Цей вибір мотивований які...
Часопис “Донеччина” від 27 січня 2017 року № 4(15942)
Вже втретє у Великоновосілківському районі силами художніх колективів сільських закладів культури проведено відкрите регіональне свято традиційної культури «Різдвяні передзвони». Незважаючи на не зовс...
Львівщина приймає біженців з Донбасу
Нещодавно Львів прийняв чергову групу мешканців Півдня та Сходу України, котрі отримали тимчасовий прихисток на теренах Галичини. Серед них – і дві сім’ї шахтарів із Донбасу, які зазнали тортур в поло...
Зі Стусом поруч
    В житті кожної людини обов’язково зустрічаються окремі особистості, які запам’ятовуються назавжди. Для мене такою особистістю став Василь Семенович Стус. Далекий вже 1954 рік, С...

The Author

Редакція "Донеччини"

Залишити відповідь

Донеччина © 2016 Frontier Theme