Книга краєзнавця Валерія Кордюкова «Гришинський район у вирі 1917-1921років», це спроба розповісти максимально об’єктивно та ретельно про буремні роки того часу. Все, що розповідалося і видавалося у радянські часи – не відповідало дійсності! Багато подій і учасників тієї доби були або забуті, або представлені, як вороги революції. Матеріал, наведений у книзі дає можливість дізнатися, як виглядав Гришинський район у соціально-економічному відношенні до1917 року, а потім у часи революційних змін 1917року. Що корисного зробив Тимчасовий уряд щодо розбудови нового суспільства, та як відбувалося захоплення влади більшовиками у жовтні 1917 року і що нового принесли ці зміни.
З книги можна дізнатися про те, хто визволяв місто Гришине та район від австро-німецьких військ у листопаді-грудні1918 року. Архівні матеріали дадуть змогу дізнатися, яким політичним партіям віддавали свою перевагу робітники та селяни Гришинського району. У проекті буде проведена спроба аналізу причин з позиції сьогодення, завдяки чому махновський рух, учасники якого боролися за революційні ідеали свободи та рівності, надовго залишився в історії, як бандитське повстання заможних селян?
Читач познайомиться з маловідомими документами тієї доби: фотографіями, військовими мапами, матеріалами маловивченого періоду діяльності Державної варти у місті Гришине. Валерій Кордюков як автор проекту залучає і дослідження місцевих краєзнавців, намагається зробити нариси більше цікавими та ширшими у історичному дослідженні (розповідаючи про історію будівель та їх мешканців, котрі були свідками тих подій, або мешкали у той період у Гришинському районі).
У книзі зібрано багато фактів, але серед усього різноманіття можна виокремити такі: надання селищу статус міста, вбивство анархіста Шота на станції Гришине(три версії), приїзд Н.Махна у місто Гришине (три версії), кримінальна справа Ахтирського, вбивство членів родини Вінса, формування перших повстанських загонів, ставлення місцевого населення до продзагонів та ЧК тощо. У проекті задіяні матеріали з трьох архівів та чотирьох музеїв, а також видання з електронних бібліотек.
За допомогу в зібранні інформації для свого історичного дослідження автор висловлює подяку Ангеліні Рожковій,Миколі Яцюку,Петру Гайворонському,Діані Білоконь,Леоніду Щибрі,Віктору Батицькому,Раїсі Мазосі,Петрові Бабцю,Ларисі Моісеєнко та іншим.
На думку місцевих краєзнавців наразі це єдина книга у Покровському районі, яка дає об’єктивне і ретельне уявлення про той буремний час.
Нещодавно в Покровську відбулася презентація книги,де пролунало чимало заслужено добрих слів на адресу Валерія Кордюкова,а районна влада викупила частину тиражу для місцевих бібліотек.
Петро Щирий.
Ще схожі публікації:
Ігор Зоц: «У Донецьку втратив одразу дві книгозбірні: одну вдома, що дісталася новим господарям разом з меблями, посудом, побутовою технікою і «зомбоящиком», а другу в розстріляному і згодом захоплено...
Згадувати про голод 1932¬33 років на Донеччині і скрізь в Україні було заборонено. І хоча досить поширеною є думка, що це лихо обійшло наш індустріальний край за даними вчених смертність населення в о...
Цими днями заступник голови Верховної Ради України Ірина Геращенко в урочистій обстановці вручила нагороди працівникам бюджетної сфери Донецької області. Серед нагороджених – доцент Донбаського держав...
Нещодавно до рук потрапила одна місцева газета, на першій сторінці якої привернув мою увагу (переконана, не лише мою) промовистий заголовок. А перша думка після прочитаного матеріалу бу...
Донбаський соціум, не дивлячись на свою, начебто, індиферентність, уважно слідкує за діями і київської, і особливо своєї донецької влади. Кожна неправильна дія, навіть непродумане сказане слово – зниж...
Напередодні Медового Спасу у селищі Дробишеве, що на Лиманщині, за доброю традицією 13 серпня організували свято меду. Сюди привезли свою сонячну продукцію пасічники не тільки Лиманського району, але ...
