Дитина вірить у казку. Вірить у Діда Мороза і чарівних ельфів, в чудо і незмінне торжество справедливості. Але потім настає час, коли ці мрії назвуть ілюзіями, з якими треба терміново розлучитися, щоб подорослішати. Але сьогодні психологи говорять про те, що казка лікує дитячу душу. З душею, яку вилыкувала казка, легше жити і дорослій людині.
Журналіст -правозахисник Володимир Бондаренко давно відкрив для себе секрети зцілення дитячих душ. Тільки використовує він для цього в основному українські народні казки, а також казки з власної творчості.
Щоб далеко не ходити, Володимир застосовує свою методику на однокласниках свого сина Володі. Він узгодив свою практику з керівництвом школи, яке активно підтримує інновації в педагогіці. Казкотерапія – новий і перспективний напрям в психології, під який сьогодні активно розробляється теоретична база.
— Клас затих, і сивочолий казкар починає свою розповідь про ледачого і балуваного хлопчика Ніколя Чикина – Брікіна. …На таксі та на саночках вони відвозили його в садочок. І заносили його на руках до слухняних діточок. А він дорогою все чикався та брикався,доки Ніколю хлопчики та дівчатка не перейменували на Чикіна- Брикіна
.І згодом перестали зовсім з ним дружити,бо він не ділився своїми іграшками та цукерками з друзями. І тому Чикін- Брикін перестав ходити в садочок.
Сміх оголосив кімнату. Первісне насторожене ставлення змінилося довірливо-веселим, а під кінець і зовсім задумливим.
…-І став такий смердючий та безграмотний,-продовжував Володимир Олександрович.- Бо йому навіть казочки було ліньки читати. А скоро йому набридло одягатися. І в нього на тілі почала рости шерсть. А коли ще Чикіну Брикіну і співати та говорити стало ліньки,бо не було з ким,то він зовсім перетворився у велику свиню Хрю-хрю. Бо він зовсім розучився балакати і став хрюкати.
На обличчях учнів здалося збентеження. І питання «а чи є серед ваших знайомих такий Чікін- Брікін ?, тільки посилило його. Виявилося, і з дітьми, що виросли на планшетах і ноутбуках, цілком можна розмовляти старою як світ мовою казки.
– Розповідати дітям казки можна вже починаючи з 3 років. І не тільки до 10-річних, а навіть для більш старших хлопців казки насамперед можуть допомогти подолати стрес, який породжується страхом. Це може бути надмірне горе, страх перед темрявою, водою або вогнем, ліфтами або нешкідливими тваринами. У більш старші роки це вже переважно страх перед самостійністю, відповідальністю, нездатність встановлювати відносини з людьми.
У цій ситуації казка – добрий і найбільш м’який варіант в алегоричній формі спонукати дитину подивитися на себе з боку і в кінцевому підсумку вийти із зони комфорту, в якій їх утримує страх. Тому я вважаю, що казка – це спосіб перемогти страх.
Для цього у нас є ціле джерело у вигляді нашого чудового фольклору. Скільки в ньому персонажів, що будять фантазію та навчають добру! Це і Котигорошко, і Кожум’яка, Кіт в Чоботях, і безліч інших. Історія нашої культури не тільки допомагає нам пам’ятати, хто ми, а й у прямому сенсі слова зцілює нас.
Володимир також активний прихильник того, щоб діти не розлучалися з казкою в своєму побутовому та повсякденному житті. Треба, вважає він, щоб портрети казкових героїв висіли на шкільних стінах і біля спортивних майданчиків. У казці дитина відчуває близьку собі атмосферу, тому йому стає комфортніше в місцях, де він бачить безліч казкових мотивів. Це немов свого роду посил дитині: ти тут господар! Тебе тут чекають!
Український Нострадамус, крім цього, відомий і як ініціатор створення у всіх містах України дитячих містечок. Перший подібний проект був здійснений в Миколаєві архітекторами Поповими. Володимир Бондаренко був в числі громадських активістів, які активно підтримали цей почин. І дійсно, на пустирі з-під давно занедбаного ринку раптом розцвів цілий світ казкових атракціонів для дітей.
Крім виховного, у комплексу також пізнавальне значення. Тут діти можуть зануритися в світ персонажів казок Пушкіна, бачити середньовічні замки і перший корабель, який був побудований на місцевому суднобудівному підприємстві. Не випадково його прозвали українським Діснейлендом.
– Адже є в світі чимало споруд з концепцією, близькою знаменитому американському Діснейленду. Це і Діснейленд в Парижі, і Європа – парк в Мюнхені, куди теж стікаються туристи з усіх країн. А чому ж, питається, Київ не гідний честі мати своє дитяче містечко? Хіба нас не цікавить прорив у туристичній галузі?
Але ж для того, щоб побудувати таке спорудження в кожному місті нашої країни, великих капіталовкладень адже не потрібно. Потрібен ентузіазм і рішучість зрушити справу з мертвої точки. І думаю, наші любі діти теж давно заслужили менш байдужого до себе ставлення,-вважає Володимир Бондаренко
Казкотерапія з точки зору свого застосування в реальності, має незліченну кількість форм, кожна з яких несе промінчик світла та добра в наш суворий і скупий світ.
Валерій ОРЕЛ,капітан першого рангу у запасі
Ще схожі публікації:
Готуючись до 80-річчя Донецької області, клуб "Краєзнавець Донецька" випустив збірник поезій місцевих авторів, до якої увійшли твори членів обласної організації Всеукраїнської творчої спілки...
Доля випадково звела мене із цією людиною. Він, уродженець Північного гірського Кавказу, виявився більшим патріотом Донеччини, шанувальником його історії, ніж деякі записні «краєзнавці»... ...
Неопубліковані раніше нотатки журналіста Ігоря Зоца про трагічні події в Донецьку п’ять років тому і роль у них медіа. На 11 травня 2014 року, коли в Донецькій області відбувся псевдорефе...
Національний природний парк (НПП) «Святі Гори» створений 13 лютого 1997 року. Це сьомий в Україні і перший на Донбасі та на Лівобережжі природно-заповідний об’єкт. На необхідність заповідання борів із...
В кінці березня на Будинку письменників у Харкові було відкрито меморіальну дошку харківським письменникам - лауреатам Національної премії України імені Т.Г. Шевченка: Костю Гордієнку, Степану Сапеляк...
У грудні 2020 року вийшла в світ спільна книга Національної спілки журналістів України (НСЖУ) та Асоціацієї польських журналістів (SDP) «Я журналіст. Чому ви мене б’єте?». Це видання є проявом со...