Про Слов’янськ літературний

Цього разу гостем клубу творчої інтелігенції «Слов’янські вечорниці» був наш земляк, відомий краєзнавець, педагог, письменник Валерій Іванович Романько. Свого колегу представив Володимир Глущенко, професор Донбаського педагогічного університету, теж член Національної спілки письменників України. Повертаючись спогадами на 32 роки назад, використовуючи слайди, Володимир Андрійович згадав, як у 1987 році познайомився з Валерієм Івановичем, коли той, вигравши конкурс, був прийнятий на посаду викладача педінституту, уже маючи за плечима солідний  стаж – 12 років учительства у селі Новотроїцьке Красноармійського району на Донеччині, з них 6 років відпрацював директором цієї школи.

Центральна тема, з якою виступив Валерій Іванович перед присутніми – Слов’янськ літературний. Буквально з дня приїзду до нашого міста, педагог та краєзнавець розпочав знайомство з літературними особливостями нашого міста, а в подальшому був активним учасником, а часто й організатором та керівником багатьох літературознавчих заходів, свят. Як результат його досліджень вийшло півтора десятка книг літературно-краєзнавчого характеру, сотні статей, в тому числі посібники «Література рідного краю», «Література донецького краю», посібник-хрестоматія «Слов’янськ літературний: перша половина ХІХ – початок ХХІ століття». Використовуючи напрацьоване, Валерій Іванович провів цікаву лекцію про літературні особливості рідного міста, розподіливши тему на чотири блоки: відомі письменники – уродженці Слов’янська; письменники – гості нашого міста; літературні об’єднання та клуби; сучасні літератори-земляки.

Присутні упевнилися, що Слов’янськ  має давню й дуже багату й цікаву історико-літературну спадщину: починаючи з першої половини ХІХ століття, коли свої поетичні твори опублікував наш земляк Михайло Петренко до сучасних поетів та прозаїків, серед яких близько з півсотні талановитих аматорів, а також професійних авторів – чотири члена Національної спілки письменників України, три члена Конгресу українських літераторів, декілька лауреатів солідних літературних премій. У нас щорічно традиційними стали Петренківське свято з врученням премії імені М.Петренка,  вечори «Ці поетичні 70-і…» в університеті, робота одного із найстаріших літоб’єднань Донеччини «Світанок», літературні гуртки в навчальних закладах тощо.

Без сумніву, підтверджуються слова журналіста й поета Геннадія Плотниченка: «Слов’янськ сьогодні в центрі поетичної Галактики». Тому присутні одностайно погодилися з пропозицією, яку запропонували Любов Меженіна та Валерій Романько:  започаткувати саме у нашому місті фестиваль-конкурс «Поетичний десант у Слов’янську» – нехай сюди «десантуються» поетичні сили з інших міст Донеччини, а то й з інших регіонів України. До речі, міська влада вже підтримала цю ініціативу, залишається розробити  реалізувати задумане.

Валерій Іванович вийшов ще з такою цікавою ідеєю: створити кімнату-музей «Літературна Слов’янщина», щоб зберегти напрацьоване десятками років нашими талановитими земляками й щорічно поповнювати музей новими творами.

Василь Чорнобровий,

Керівник клубу «Слов’янські вечорниці».