Ім’я Віктора Скрипника, ветерана журналістики, Почесного краєзнавця України добре відоме нашим землякам. З-під його пера вийшли сотні статей, десятки книг про історію Слов’янщини, про відомих людей нашого регіону.
Невгамовна натура нашого земляка, щирого патріота рідного краю не могла залишити поза увагою й таку важливу історичну дату, як 150 років від часу будівництва Курсько-Харківсько-Азовської залізниці. Це будівництво завершилося 23 грудня 1869 року – саме в той день о 12-й годині з Харкова до Азовського моря відправився перший пасажирський поїзд. Газета «Харківські губернські відомості» з гордістю повідомляла: «Таким чином, спорудження Азовської залізниці, розпочате в травні минулого року, закінчено менше, ніж за два роки, – швидкість, з якою не була побудована ще жодна дорога в Росії». Такі б темпи будівництва у наш час!
Проходили роки. Будувалися нові залізничні магістралі, в тому числі ті, які приєднувалися до КХАЗ, і з часом залізниця змінювала свою назву. У 1896 році вона отримала назву «Курсько-Харківсько-Севастопольська залізниця» – найкоротший шлях тоді з’єднав центр Росії з Кримом. З початку 1901 року магістраль була поєднана з Харково-Миколаївською й отримала загальну назву «Південна залізниця». Ще пізніше Курсько-Харківсько-Азовська залізниця була поділена: ділянка Харків-Лозова залишилася у складі Південної залізниці, а майже вся ділянка від Лозової до Донбасу «перейшла» до Донецької залізниці.
Свого часу згадувана залізниця була прокладена через землі, які безпосередньо наближені до Слов’янська. Всього в 4-х верстах від міста пройшла колія і був побудований вокзал станції Слов’янськ. З часом тут розрослося селище залізничників, яке отримало назву Новослов’янськ, а згодом стало невід’ємною частиною міста.
Про ці та інші цікаві й маловідомі для читача факти з історії Курсько-Харківсько-Азовської залізниці, з історії станції Слов’янськ з ХІХ століття по наш час Віктор Скрипник розповідає у своїй новій книзі «Станція Слов’янськ: Нариси з історії будівництва і розвитку. 1869 – 2019», що побачила світ у видавництві «Друкарський двір».
Автор розкриває сторінки історії будівництва залізниці (розділ «Хто будував КХАЗ?»); веде мову про вокзал станції Слов’янськ («Вокзал – перлина міста»); про привокзальне селище («Новословянськ – поселення залізничників»); про відомих людей залізниці – Петра Кривоноса, Семена Харчевникова, Михайла Жука, Володимира Голєва та інших.
Розповідь про розвиток залізниці та її людей продовжують краєзнавці Віктор Мандрика у статті «Дорога до моря» та Геннадій Плотниченко – стаття «Желдор» – локомотив футбола на Славянщине».
Особливу подяку у книзі Віктор Скрипник висловлює людям, які зробили вагомий внесок у проект. Це купець першої гільдії Самуїл Поляков, який знайшов кошти й особисто контролював будівництво. Громадський діяч, член Харківської губернської земської громади Григорій Данилевський добився того, щоб залізницю проклали поблизу поселень Барвінкове, Слов’янськ, Краматорськ, навівши беззаперечні аргументи: буде забезпечено вивезення зерна і солі, розвиватиметься курорт, добився згоди місцевих поміщиків безоплатно передати землю під залізницю.
А скільки пасажирів щодня їздять на роботу, за товарами у найближчі міста! По цій гілці, через Слов’янськ, пасажирські швидкісні потяги перевозять тисячі людей до Харкова, Полтави, Одеси, до столиці України – Києва… Й далі – по всій Україні й за кордон.
Зручним розташуванням станції Слов’янськ, швидкісним і більш-менш комфортним перевезенням пасажирів (ми вже не говоримо про ті численні багатотонні різноманітні вантажі, які проходять уже півтори сотні років по цій залізниці) ми зобов’язані тисячам простих будівельників та їхнім керівникам, які змогли у ті нелегкі часи збудувати цю багатокілометрову магістраль. Книга Віктора Скрипника «Станція Слов’янськ: Нариси з історії будівництва і розвитку. 1869 – 2019» – це ще одна цеглинка в історію України, нашого краю, слово подяки і пам’яті. Щира вдячність і автору за його творчу працю!
Валерій Романько, літературознавець, член НСЖУ
Ще схожі публікації:
"Круглий стіл" з такою назвою відбувся наприкінці червня. Його ініціювали Донецький відділ Всеукраїнського об'єднання ветеранів (ВОВ) і Товариство бойків Донеччини Засідання відкрила Кузн...
У Центральній міській бібліотеці Слов’янська відбулася презентація нових видань Державного історико-архітектурного заповідника у Святогірську. Предметом уваги краєзнавців, вчителів та студентів, я...
Нарис Володимира Патоли із циклу Робота для піхоти «Закат» Життя дається тільки раз, і люди «списуються» швидко… Грудень 2019 – «Знову пронесло», – дещо відсторонена думка з нотками фаталізму на ...
Прізвище Петренко дуже поширене, зразу не второпаєш про кого йдеться .А якщо почати зі слів:"Дивлюсь я на небо та й думку гадаю, чому я не сокіл, чому не літаю", на обличчі співрозмовника з'являться п...
З 1 по 10 серпня, завдяки фінансовій підтримці громадської організації Українського Золотого Хреста (США), відбувся щорічний літній вишкіл української молоді під традиційною назвою “Литаври” За тради...
Напередодні Дня журналіста України у Слов’янську відбулася значна подія в житті майстрів пера та читачів – у центральній бібліотеці пройшов захід до восьмидесятиріччя обласної газети «Донеччина». Г...
