Торські євродрова від Журавльова

На Лиманщині уже більше десяти років ведуться розмови про будівництво на селі невеликого заводу по виробництву піллет чи біопалива. Однак далі слів справи не посуваються

І от на початку нового 2019 року наш край облетіла приємна новина- у Торському почав працювати цех по виробництву піл лет

Їх уже виробили не один десяток тонн. Щоб розповісти читачам «Зорі» про отой новоявлений цех і про незвичне для багатьох з нас слово «піллети» побували у Торському.

 

На вулиці хурделило, мороз рум’янив щоки і кусав за руки. Переступивши поріг капітально відремонтованого добротного приміщення, ми і опинилися в цеху. А у ньому пахло свіжоскошеним колосом пшениці, війнуло теплом. Три величезні конусоподібні ємкості, кілька поточних ліній, потужний електродвигун й інші вузли єдиного великого механізму можна сміливо назвати одним словом – міні-завод.

Він ритмічно працював, а мені пояснили систему його роботи і показали піллети, які регулярно, через певні проміжки часу сипалися, мов новенькі мідні п’ятаки, з труби на світ Божий.

  • Оце і є оті піллети, – пояснює директор ТОВ «Престиж» Олександр Вікторович Журавльов.
  • А чому вони пахнуть хлібом ? – цікавлюсь я у нього.
  • А тому, що виробили їх з … соломи, на якій ще у липні 2018 року колосилася пшениця. І підкреслив – піллети у Торському ми виробляємо тільки з соломи. Її припасли багато.

 

  • Читачам поясню: слово піллет походить від однойменного англійського , яке означає паливна гранула або ж біопаливо.

Слово оце народилося в Англії у 1947 році. Саме тоді й почали виробляти піллети і з кожним роком їх у світі виготовляють усе більше і більше- мільйони тонн.

Дуже коротко про процес виготовлення піллет. Про нього ми наочно розповідаємо знімками у цьому матеріалі.

Спочатку солому у тюках завозять в цех і кладуть на поточну лінію. Далі її подрібнюють перший раз, а потім другий. Частково перемелюють на борошно.

Потім цей матеріал за допомогою пари під високим тиском пресують у гранули. Далі у кондиціонері її зволожують і гранулюють на матриці. На виході з неї гранули мають 90-100 градусів плюсової температури.

Згодом їх охолоджують і просівають на вібраційному ситі. Продукт готовий до реалізації.

Цей міні-завод український- Харківського підприємства по виробництву промислової техніки «Альфа» . Вартість цеху – більше півтора мільйона гривень.

А потім директор запрошує в адміністративне приміщення «Престижу». Торік у ньому провели капітальний ремонт. У світлій і зі смаком оздобленій пластиком залі тепер проводять збори й інші масові заходи колективу.

Є кабінет, оснащений оргтехнікою, для заступника директора, головних інженера й агронома. В іншому світлому кабінеті- бухгалтерія.

Додам, у їдальні, яка працює з початку весняних польових робіт і до осені, також проведено ремонт. У ній комфортно, а головне – безкоштовно годують трудящих.

У просторому і світлому кабінеті директора пахне літом від двох снопиків пшениці, які вдало прикрашають інтер’єр. Тут я і попрохав його відповісти на кілька запитань.

-Олександре Вікторовичу, ви кожен рік розширюєте виробництво. Пайщиків додається, як колишніх колгоспників, так і їхніх дітей, онуків. А навіщо вам ще й цех по виробництву піллет ?

– Спасибі за запитання. Згадав одразу перші кроки «Престижу» коли у колективі було усього чотири чоловіки, а землі- кіт наплакав, усього 37 гектарів. Сьогодні у нас більше тисячі гектарів і майже 250 пайщиків.

А стояти на місці і не розвиватися, за сьогоднішніх умов, смерті подібно. Життя вимагає застосування нових прогресивних технологій і нової техніки. Хоча це дорого коштує. Кредитні ставки високі, прибутки банків великі. Аграріям важко.

Так от- ми, по-перше, утворили аж п ять нових робочих місць. А якщо будемо працювати у дві зміни, що не виключено, то додається ще п ять робочих місць. Десять нових робочих місць для нашого Торського дуже багато значить . Особливо взимку.

По-друге – зростає орендна плата на усе, а з нею і достойна зарплата у нашому колективі. Звідки брати гроші? Ми їх шукаємо і знаходимо. Боргів по зарплаті ніколи не було.

По-третє – що найголовніше-, у нас своя сировина- солома. А це дуже вигідно. Раніше солому подрібнювали на комбайнах і залишали в полі. Це десятки тисяч тонн.

По-четверте – турбуємося про екологію. Піллети виготовляємо не з лісу, не з дерева, а з соломи. І таким чином зберігаємо ліс.

– Олександре Вікторовичу, а яка потужність міні-заводу ? Чим вигідні піллети для споживачів ?

– Нині ми обкатуємо лінію. Сьогодні за годину виробляємо до півтори тонни продукції. Далі потужність зростатиме.

Піллети- вигідна річ. Одна тонна їх заміняє 4 складометри дубових дров. Ціна іх набагато дешевша від дров.

Енергетична віддача , калорійність піллет у 2,2 – 2,4 рази вища, як від дров, так, у певній мірі, і від вугілля. А вугіллячко сьогодні дорогуще.

І не випадково в Торському уже охрестили піллети –  євродровами. Дуже влучно.

Солома, як не дивно, не гірше джерело поповнення енергії, ніж, наприклад, сонце.

А на закінчення бесіди О.Журавльов розповів таке

  • Практичні США і Західна Європа активно переходять на виробництво піллет і біопалива. У США їх виробляють більше двох мільйонів тонн. А у Європі, у невеликій Швеції зокрема- до двох мільйонів тонн. У 2020 році шведи взагалі хочуть відмовитись від газу і нафти, які нині використовують для опалення житла, громадських приміщень та для інших побутових потреб.

Ми ж ідемо в Європу. І на неї рівняємося. Мої земляки  роблять перші кроки у цьому напрямку. Вони-впевнені.

Ще хочу додати, що це перший потужний виробничий об’єкт, який звели у Торському за останні 35 років.

А я хочу сказати кілька слів про Олександра Вікторовича, як

благодійника. Він завжди приходить на допомогу як жителям рідного села, так і Лиманського району. Журавльов завжди живе проблемами Торської громади.

З моменту утворення СТОВ «Престиж» він щороку усе більше і більше надає суттєву матеріальну допомогу місцевій школі, дитсадочку, ФАПу. Школі і дитсадку – продуктами харчування, будівельними матеріалами, спортивним інвентарем, меблями, транспортом.

Нещодавно подарував амбулаторії села вкрай потрібний апарат – електрокардіограф. За це йому вдячні жителі не тільки Торського села, а і сусідніх сіл – Тернів, Зарічного, Ямполівки. Особливо літні люди.

А ще Журавльов – справжній патріот України. Це саме він стояв біля витоків утворення учнівської команди «Торські козаки».

Олександр Вікторович надав дуже велику матеріальну допомогу, щоб поставити її, як то кажуть, на ноги. А потім чимало зробив для підготовки команди спочатку у обласних, а потім у Всеукраїнській війського – патріотичній грі «Сокіл – Джура».

І хлопці та дівчата не підвели. У 2017 році вони впевнено посіли перше місце на Всеукраїнській грі «Сокіл – Джура», а торік також були серед переможців.


     Іван Степняк.

Лиманський район


 

Ще схожі публікації:

Сидюк із Сергіївки, який "переміг" Івана Піддубного
У зв'язку зі 140-річчям з дня народження легендарного борця Івана Піддубного (народився 8 жовтня 1871 р. на Черкащині) у деяких українських ЗМІ з'явилися публікації про знаменитого земляка, нащадка за...
ЗА ПОКЛИКОМ ДУШІ
14 січня цього року відсвяткувала свій ювілей Світлана Федорівна Непочатова – відомий на Слов’янщині музейний працівник, фахівець у галузі живопису й декоративно-ужиткового мистецтва. Світлана наро...
Україна в нас одна
Кажуть, сучасні люди байдужі до всього. Не думаю. Просто більшість втомлена нескінченними скандалами на олімпі влади й тихо виживає, спрямовуючи сили на виховання дітей – майбутнього країни. Але якою ...
«МИ ТУТ НЕ ВСІ СЕПАРАТИСТИ»
ВІРШІ «МИХАСЯ ШАХТАРЕНКА» З ОКУПОВАНОГО ДОНБАСУ Нещодавно на «Велику землю» із території ОРДЛО вдалося вивезти вірші колишнього шахтаря, який нині перебуває на окупованій території. Симптоматично, що...
Молитва за  Україну - у «Радомислі»
Україна переживає складні часи – вже п’ятий рік триває війна. На окупованій території країни лишаються мільйони наших співвітчизників, яким вкрай необхідна наша допомога у підтриманні патріотизму та д...
Як наблизити «Українську весну» і подолати українофобію?
Проблема українофобії та її наслідків зібрала за «круглим столом» у Краматорську представників обласної влади, СБУ та активістів громадських організацій. Головною темою дискусії, організованої з і...

The Author

Редакція "Донеччини"

Залишити відповідь

Донеччина © 2016 Frontier Theme