ХТО КОМУ ХТО?

Розмови з бабусею

 

 

– Онучок, оце ти мені онук, а Сашко син. А ким ви між собою будете?

– Він мій батько, а я його син.

– Ти нічого е плутаєш?

– Ні, бабусю не плутаю.

– А Наталка?

– Це моя мама.

– Ні. Я не твою маму маю на увазі. Моя Наталка хто тобі?

– Рідна тітка.

– А Нінка тоді хто?

– Теж тітка?

– Як це? Хіба таке буває?

– А що тут такого. Звичайно, буває й по три тітки.

– Ладно. Буває так буває. А, Вовка мій менший син. тобі хто?

– Дядько.

– А оце у твоєї матері є брат, Іван. Він тобі хто?

– Теж дядько.

– Прямо кругова порука якась! А їхня сестра Марія ким тобі доводиться?

– Тітка.

Бабуся підозріло підняла на онука очі:

– Ти нічого не плутаєш?

– Ні, бабусю, не плутаю.

–  А оце й у Івана, і у Марії, й у Вовки, й у Наталки є діти. Хто вони тобі?

– Двоюрідні брати і сестри.

– Усі?

– Усі.

– А оце, припустим, діти моєї Наталки дітям твоєї тітки Марії ким між собою будуть?

– Ніким.

– Так це вони й женитися між собою можуть?

– А чому б і ні?

– Не дай Бог! А оце, приміром, твоя мати ким доводиться моїй Наталці.

– Невісткою.

-А мені?

– Теж невісткою.

–  А Нінці?

– Теж невісткою.

– Не може такого бути!

– Але так є бабусю.

– Ладно. А ким оце Нінка й Наталка будуть твоїй матері?

– Зовицями.

– Це ж треба таке придумати. А Вовка хто твоїй матері?

– Дівер.

– А Іван, брат твоєї матері, він ким доводиться твоєму батькові, тобто моєму сину?

– Шуряком.

– А чоловік твоє тітки по матері ким буде твоєму батькові?

– Свояком.

– Так-так-так. А оце ти ким доводишся дітям моєї Наталки?

– Двоюрідним братом.

– А вони тобі?

– Двоюрідними братами й сестрами.

– А ваші діти ким між собою будуть?

– Троюрідними братами й сестрами.

– А мені?

– Правнуками.

– А я їм?

– Прабабусею.

– А діти дітей Наталки ким будуть твоєму батькові?

– Внучатими племінниками.

– А він їм?

– Дідусем, братом бабусі.

Бабуся замовкла, призадумалася і знову обізвалася:

–  А звідки, онучок, ти все оце знаєш?

– Та у вас же, бабусю, про все це ще в дитинстві розпитував. Ви й  розповідали.

-Та ти шо! І навіщо воно тобі усе це треба? Давай краще карти неси: пару разів в підкидного перекинемося.


Підслухав і записав Петро Гайворонський


 

Ще схожі публікації:

Казка, яка стала реальністю
У Маріуполі народилася чудова традиція — уже четвертий раз мешканці та гості міста мають змогу насолодитися справжнім  світським балом, який проводиться за підтримки титульного партнера ПАТ «Азовмаш»....
Яйця несуть ... хохлушки !?
Всім відомо, що яйця несуть птахи. А в Слов’янську в 1970-х сталася новина, яка сколихнула весь Радянський Союз. Уявляєте, в офіційній партійній міськрайонній газеті «Комуніст», на першій сторінці йшл...
Головна волхвиня України відвідала Слов’янськ
    Уже тривалий час Галина Лозко займається питаннями культури українського народу в дохристиянський період. В Україні немає науковця, який би так детально і найповніше дослідив язичн...
Поетичне слово Бориса Білаша
Немає жодного поета у світі, який би не приділяв уваги у своїй поетичній спадщині темі любові до рідного краю. Адже рідний куточок для людини — це її Батьківщина, де ми народилися, здійснили свої перш...
Сосюра повертається в бронзі
У Дебальцевому незабаром постане пам'ятник видатному поету. Конкурс скульпторів виграв майстер із Запоріжжя Борис Чак, відомий створенням бюстів Шевченка, Ахматової та Цвєтаєвої, а також Сталіна у сто...
Ще один визволитель відомий
    Напередодні 68-ї річниці визволення України від фашистських окупантів до села Долина Слов'янського району прибула представницька делегація на чолі з головою РДА Петром Бєлоконовим....

The Author

ArtemenKo

Залишити відповідь

Донеччина © 2016 Frontier Theme