ХТО КОМУ ХТО?

Розмови з бабусею

 

 

– Онучок, оце ти мені онук, а Сашко син. А ким ви між собою будете?

– Він мій батько, а я його син.

– Ти нічого е плутаєш?

– Ні, бабусю не плутаю.

– А Наталка?

– Це моя мама.

– Ні. Я не твою маму маю на увазі. Моя Наталка хто тобі?

– Рідна тітка.

– А Нінка тоді хто?

– Теж тітка?

– Як це? Хіба таке буває?

– А що тут такого. Звичайно, буває й по три тітки.

– Ладно. Буває так буває. А, Вовка мій менший син. тобі хто?

– Дядько.

– А оце у твоєї матері є брат, Іван. Він тобі хто?

– Теж дядько.

– Прямо кругова порука якась! А їхня сестра Марія ким тобі доводиться?

– Тітка.

Бабуся підозріло підняла на онука очі:

– Ти нічого не плутаєш?

– Ні, бабусю, не плутаю.

–  А оце й у Івана, і у Марії, й у Вовки, й у Наталки є діти. Хто вони тобі?

– Двоюрідні брати і сестри.

– Усі?

– Усі.

– А оце, припустим, діти моєї Наталки дітям твоєї тітки Марії ким між собою будуть?

– Ніким.

– Так це вони й женитися між собою можуть?

– А чому б і ні?

– Не дай Бог! А оце, приміром, твоя мати ким доводиться моїй Наталці.

– Невісткою.

-А мені?

– Теж невісткою.

–  А Нінці?

– Теж невісткою.

– Не може такого бути!

– Але так є бабусю.

– Ладно. А ким оце Нінка й Наталка будуть твоїй матері?

– Зовицями.

– Це ж треба таке придумати. А Вовка хто твоїй матері?

– Дівер.

– А Іван, брат твоєї матері, він ким доводиться твоєму батькові, тобто моєму сину?

– Шуряком.

– А чоловік твоє тітки по матері ким буде твоєму батькові?

– Свояком.

– Так-так-так. А оце ти ким доводишся дітям моєї Наталки?

– Двоюрідним братом.

– А вони тобі?

– Двоюрідними братами й сестрами.

– А ваші діти ким між собою будуть?

– Троюрідними братами й сестрами.

– А мені?

– Правнуками.

– А я їм?

– Прабабусею.

– А діти дітей Наталки ким будуть твоєму батькові?

– Внучатими племінниками.

– А він їм?

– Дідусем, братом бабусі.

Бабуся замовкла, призадумалася і знову обізвалася:

–  А звідки, онучок, ти все оце знаєш?

– Та у вас же, бабусю, про все це ще в дитинстві розпитував. Ви й  розповідали.

-Та ти шо! І навіщо воно тобі усе це треба? Давай краще карти неси: пару разів в підкидного перекинемося.


Підслухав і записав Петро Гайворонський


 

Ще схожі публікації:

Втрачаємо соціальний капітал  
  Інститут економіки промисловості НАНУ та Навчально-науковий інститут економіки промислового розвитку організували в Донецьку академічні слухання «Вугільна і металургійна промисловість: соціа...
СПОГАДИ ЖУРНАЛІСТА ВАЛЕРІЯ ШЕПТУХИ ПРО ЗУСТРІЧІ З ЛЕГЕНДАРНИМ ФРОНТОВИКОМ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ
Для Почесного громадянина Покровська, що на Донеччині, Михайла Андрійовича Глобенка нинішній рік двічі знаменний. Днями 75 річчя Перемоги над нацизмом, у досягненні якої є і його заслуга. А восени у ...
МАДОННА
Новела. Пам’яті голодом убієнних Світанкової середи лютого місяця п’ятнадцятого числа 1933 року молода жінка, по-зимовому вдягнена у поношену, колись, ще до сімнадцятого, дорогу одежу, стояла посер...
Яйця несуть ... хохлушки !?
Всім відомо, що яйця несуть птахи. А в Слов’янську в 1970-х сталася новина, яка сколихнула весь Радянський Союз. Уявляєте, в офіційній партійній міськрайонній газеті «Комуніст», на першій сторінці йшл...
Джерела мистецькі
У піснях, казках, легендах наших предків частенько, як про щось живе і особливе, згадується камінь. Його наділяли всілякими надзвичайними властивостями. Він міг бути оберегом, коштовністю, прикрасою, ...
Головна волхвиня України відвідала Слов’янськ
    Уже тривалий час Галина Лозко займається питаннями культури українського народу в дохристиянський період. В Україні немає науковця, який би так детально і найповніше дослідив язичн...

The Author

ArtemenKo

Залишити відповідь

Донеччина © 2016 Frontier Theme