НОВІ ЗАПОВІДНИКИ

 

Цьогоріч  у Донецькій області буде відкрито десять заповідників загальною площею майже дві тисячі гектарів. На початок року площа природно-заповідного фонду краю склала майже сто тисяч гектарів і тепер ще збільшиться.

Враховуючи, що за останні два роки в області з’явилися 50 нових територій і об’єктів природно-заповідного фонду, можна говорити про своєрідний ренесанс довкілля, яке називали колись Диким полем. Проте, як пояснили в Департаменті екології та природних ресурсів Донецької облдержадміністрації, збільшення кількості заказників і пам’яток природи – результат планомірної роботи їхньої установи спільно з місцевою владою. За 2018-2019 роки площа природно-заповідного фонду області збільшилася майже на 6,5тисяч гектарів.

Приміром тільки в одному Слов’янському районі торік з’явилося вісім нових об’єктів. Серед них, зокрема ботанічні заказники місцевого значення «Каменюка-байрак», «Іванівська діброва», «Суха балка» і «Валуни» (культові споруди давніх часів), ландшафтний заказник «Карачунівська балка» і лісовий заказник «Сад пана Бантиша». На цих територіях зустрічаються види рослин, які занесені до Червоної книги України, а також ті, що охороняються на обласному рівні.

За словами фахівців-екологів, останнім часом частіше створюються заказники. Їх мета – збереження і  відтворення цілого природного комплексу чи його окремого компонента – на такій території забороняється все, що може погіршити стан того, що охороняється.

Спеціаліст Волноваської райдержадміністрації Марина Туренок пояснює: жителі зможуть використовувати заповідні ділянки як і раніше, якщо були пасовища і сінокоси – все це залишиться. А от небезпечні об’єкти промисловості або звалища розташовувати не можна.

Це застереження не буде зайвим, адже саме на території Волноваського району створюють чотири ботанічних заказники, найбільший з яких – «Новоолексіївский» має площу 234,6 гектари.

Водночас, законодавством не заборонено заробляти на пам’ятках природи задля їх збереження. Наприклад, у  створеному біля шахтарського міста Добропілля ботанічному заказнику «Гектова балка», розробили екологічну стежку, створили музей, чим і заробляють на утримання самого об’єкта.

Працівники природоохоронної сфери Донеччини сподіваються, що після карантину природа знову вабитиме людей, але застерігають берегти її.


Ігор Зоц.


 

Ще схожі публікації:

Українська мова і література в освітньому просторі Донеччини
    Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, роз...
Газета “Донеччина” від 3 жовтня 2014 р. № 31 (15867 )
«Ставна податну в 50 відсотнів для мільйонерів - це справедливо» На думку Шемаєва, молодого політи¬ка, кандидата економічних наук, який навчався за кордоном, зниження показників рівня життя в Украї...
Літературна гордість краю
Майбутнє кожної людини, її родини та й усієї України цілком залежить від того, яку дорогу в житті нам доля обирає в дитинстві. Складний і непередбачений отой шлях, який починається з виховання дітлахі...
НЕНАЧЕ ЗГАСЛО СОНЦЕ
Розум підказує: ми всі – не вічні, колись та прийде кінець кожному. А серце не сприймає – померла мама. Згадалися рядки поета з Луганщини Івана Світличного: Наснилось, неначе згасло сонце, І ...
Побороти страх казкою ... Рецепт від українського Нострадамуса
Дитина вірить у казку. Вірить у Діда Мороза і чарівних ельфів, в чудо і незмінне торжество справедливості. Але потім настає час, коли ці мрії назвуть ілюзіями, з якими треба терміново розлучитися, щоб...
Мед, та ще й ...ополоником у селищі Дробишеве, що на Лиманщині,
Напередодні Медового Спасу у селищі Дробишеве, що на Лиманщині, за доброю традицією 13 серпня організували свято меду. Сюди привезли свою сонячну продукцію пасічники не тільки Лиманського району, але ...

The Author

Ігор ЗОЦ

Донеччина © 2016 Frontier Theme