Свято єдності День Соборності України

Тридцять років тому -21 січня 1990-го в Києві відбулася наймасовіша акція не тільки на теренах  Радянського Союзу, а й Східної Європи – живий ланцюг.  Він був  символом єдності українського народу та його земель, які були об’єднані в одну Соборну Українську державу 22 січня 1919 року, у першу річницю 4-го Універсалу Української Центральної Ради, що проголошував незалежність Української Народної Республіки.

       Тридцять років тому у цей день до 3-х мільйонів українців, узявшись за руки, створили безперервний ланцюг між Києвом та Львовом ,по закінченню якого  , на площі біля Святої Софії відбувся багатолюдне віче. Так вперше від Дня  Злуки 1919 року між Українською Народною Республікою і  Західно – Українською Народною Республікою в сучасній історії України було відзначено День Соборності.

    Я  добре пам’ятаю той день, як і те ,що передувало йому. Ця визначна  акція відбулася на пропозицію  лідерів Народного Руху України та за підтримки тодішнього голови Верховної Ради України Леоніда Кравчука пройшла злагоджено та з великим піднесенням серед її учасників. Донеччину представляли 72 активісти, в основному  інтелігенція.

 Наше шахтарське місто Димитров представляли дві жінки з вищою освітою  та два гірники шахти 5-6- Микола Руденко і я. Стояли ми в Києві по вулиці Житомирське шосе, неподалік станції метро.

Саме там, на ланцюгу, із рук відомої української письменниці і дончанки  Галини Гордасевич я вперше взяв до рук синьо-жовтого прапора. Того ж таки 1990 року цей прапор замайорить на фасаді  БК під час липневого страйку шахтарів об’єднання «Красноармійськвугілля», а на початку осені 1991року – над міською радою, але то вже інша історія.

Анатолій Тищенко.

Мирноград.

 На знімку представники Донеччини під час акції в Києві 30 років тому: Ілля Шутов, Микола Тищенко, Микола Удод, Валентина Тиха, Володимир Білецький, Віктор Шевченко, Микола Бражник, Геннадій Бутко, подружжя Аграчови та інші. З архіву Іллі Шутова.