Багато хто з нас чув про Бабин Яр у м. Києві, Рутченкове поле у м. Донецьку або Суччю балку у м. Луганську, але мало хто знає про Биківню. Мало хто сьогодні хоче вірити в розправу над власним народом, здійснену тими, хто мав би захищати його, – радянськими органами НКВС. Проте саме вони розстрілювали безвинне населення, створювали концтабори, під час слідства застосовували насилля, яке перевершувало за жорстокістю катів гестапо – і все це за вказівкою вищого керівництва СРСР, зокрема і Й. Сталіна.
Биківня це тільки один із прикладів подібних місць Радянського Союзу, зокрема і тих, що згадали вище, та вона одне з найбільших місць останнього спочинку жертв сталінського терору на Україні, місцем їх пам’яті і водночас місцем масових злочинів радянської влади проти громадян власної країни у далеких 1937-1941 роках.
Сьогодні на цьому місці Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили», який зберігає пам’ять щонайменше про 20 тисяч осіб репресованих осіб. Зберігає пам’ять не тільки про мешканців міста Києва і Київської області, а і усієї України, у тому числі Донбасу. Серед них, наприклад, секретар – референт наркома освіти УРСР – Гладков Федір Олександрович – уродженець Луганської області.
На жаль ми сьогодні мало знаємо про життя і трудову діяльність Федора Олександровича через брак біографічних даних. Та незважаючи на це певну кількість інформації ми можемо прочитати в його архівно-кримінальній справі.
Народився Федір Гладков 27 листопада 1906 році в селі Кремінне Рубежанського району Донецької області (сучасна Луганська) та його професійна діяльність завжди була пов’язана з м. Києвом. Де на момент арешту працює в Наркоматі освіти УРСР на посаді секретаря – референта наркома освіти УРСР Володимира Затонського.
Читаючи архівно-кримінальну справу Федора Олександровича ми бачимо яскравий приклад фальсифікації справ органами НКВС, де чітко видно не тільки не співпадіння дат арешту і видання відповідних розпоряджень, а й доказової бази та безглуздість усього звинувачення.
Заарештований Ф.О.Гладков згідно постанови про утримання під вартою у спецкорпусі Київської в’язниці 2 вересня 1937 року за звинуваченням в участі в українській контрреволюційній націоналістичній організації, яка перебувала на терористичних позиціях. У той же час за свідченнями заарештованого про мету організації, ми читаємо, що: «Чітко про мету організації я ні від кого не чув. Але по окремим натякам, реплікам й коротким повідомленням, я догадувався, що основною метою організації є боротьба з радянською владою і створення самостійної країни на території УРСР».
Якщо ж дивитися у чому полягала безпосередня діяльність Федора Гладкова в цій організації, то вона полягала у звичайному виконанні ним професійних обов’язків в Наркоматі освіти УРСР, що і було так званою «шкідницькою діяльністю».
Все це слугувало доказом його провини та винесенню рішення Виїзною сесією Військової колегії Верховного Суду СРСР 23 жовтня 1937 року про винність Федора Олександровича і засудження його до розстрілу 24 жовтня 1937 року в одній із в’язниць м. Києва.
Сьогодні подібних прикладів безжального сталінського терору є безліч, та через 80 років після подій Великого терору, ми повинні пам’ятати про жертви комуністичного режиму, згадати про їхнє життя, про те, якими були, хоча, можливо, вони й не збереглися на фото і не мають власних могил. Та завжди пам’ятати про жахіття тоталітарного комуністичного минулого, щоб не повторювалося подібне у майбутньому.
Микола Бривко
Почесний краєзнавець Донеччини.
Науковий співробітник НІМЗ «Биківнянські могили»
Ще схожі публікації:
Якщо послухати очільників нашої держави, починаючи від президента, який на недавньому зібранні в Укрінформі сказав, що в умовах гібридної війни РФ проти України нам «доводиться боротися за кожен факт,...
На минулому тижні в Покровському (колишній Красноармійськ) попрощалися з військовослужбовцем Владиславом Казаріним, який загинув 10 серпня під час мінометного обстрілу терористів у зоні АТО. Владис...
«Українська ДонбасіЯ» Уривки з майбутньої книги. Українські сліди на окупованій наразі частині Донеччини – це не тільки пам’ятники Тарасові Шевченку, Іванові Франку та Богданові Хмельницькому, ф...
Дещо незвичний, але вельми цікавий мистецький захід поповнив творче життя Великоновосілківської центральної районної бібліотеки. Тут у культурно-дозвіллєвому інформаційному центрі за ініціативою метод...
1. Москва сльозам не вірить Дорогий московський друже! Увесь світ знає і Вам відомо: уже шостий рік палає Донбас, охоплена димом горить під ногами українська земля. З обох сторін десятки тисяч уби...
Донецький національний університет імені Василя Стуса, якому в липні 2017 року виповнюється 80 років, цьогоріч восени відзначатиме своє триріччя переміщення до гостинного Подільського краю –...
