З Міжнародним днем театру!

27 березня майстри та шанувальники театрального мистецтва традиційно відзначають Всесвітній день театру!

Це свято започатковано у 1961 році Міжнародним інститутом театру при ЮНЕСКО. Вважається, що першим драматургом та актором світу був давньогрецький поет Феспід, а перша театральна вистава відбулася у 534 р. до н. е. в Афінах. Саме слово “театр” походить від грецького “theatron” – місце для видовищ, видовище. Античні трагедії та комедії проходили просто неба, гігантські амфітеатри збирали десятки тисяч глядачів. Сучасний європейський театр бере початок у X столітті, десь з того часу з’являються і зародки українського театрального мистецтва – в народних іграх, танцях, піснях і обрядах, з XI століття відомі вже вистави скоморохів. Перший стаціонарний вітчизняний театр був відкритий у Львові в 1795 році.

А у 1877-1878 рр. почала працювати перша професійна акторська трупа Маріуполя під керівництвом антрепренера, режисера і актора Василя Шаповалова. Очевидно, з тих часів можна вести відлік театральної історії Донеччини.

Довгий творчий шлях театру щедре відзначений блискучими талантами: його очолювали талановиті митці, під керівництвом яких працювали цікаві самобутні режисери, сильна трупа складалася з яскравих акторських індивідуальностей.

Наразі Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь) – єдиний з п’яти професійних театральних колективів області, що працює на підконтрольній території. Звичайно, це суттєво відбивається на всіх аспектах роботи закладу, а змінена назва та значно оновлений репертуар театру наочно свідчать про важливі внутрішні трансформації: впроваджуються нові форми роботи з глядачами, розширюються жанрові рамки вистав, неухильно зростає присутність в афіші вітчизняних авторів та україномовних постановок, виїзна активність охоплює всю територію області. Позитивні зміни, які відбуваються в театрі є викликом часу на внутрішню трансформацію. Для того щоб театр мав перспективи виходу на сучасну європейську платформу потрібно багато працювати і попереду плани по удосконаленню і покращенню діяльності театру Донеччини.

Особлива увага приділяється регіонам, постраждалим від військового конфлікту на сході країни: нові спектаклі та святкові програми театру мали змогу подивитись мешканці «сірої зони», влаштовуються спеціальні покази та творчі зустрічі для переселенців і військових. Своїми виставами театр намагається не тільки дарувати естетичне задоволення, прищеплювати художній смак та сприйнятливість до мистецтва, але й сприяти відродженню та розвитку української культури на Донеччині, виховувати свідомого, розвинутого, вдумливого глядача.

Зокрема, варто згадати кілька гучних проєктів, втілених театром протягом минулого року: це перша в Україні постановка знакової п’єси Неди Нежданої «Maidan Inferno», дія якої відбувається на Майдані Незалежності під час Революції Гідності (режисер А. Левченко); спільно з Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області здійснено постановку драми І.Тура «Шлях додому», присвячену подіям в окупованому Донецьку (режисер А. Луценко), спеціально до різдвяних свят підготовлено театральне дійство «Різдвяна коляда», до якого увійшли автентичні колядки та щедрівки Донеччини (режисер Л. Колосович).

Серед вагомих творчих звершень театру останніх років слід також зазначити масштабну постановку культової вітчизняної рок-опери Г. Татарченка та Ю. Рибчинського «Біла ворона» (режисер А. Добрунова). Доволі ризикований крок для драматичного колективу, але постановча група блискуче впоралася з цим складним завданням, довівши свою спроможність цікаво й гідно працювати з серйозним музичним матеріалом.

Також у 2019 році вперше на сцені театру був проведений власний фестиваль «Театральна брама», що зібрав у Маріуполі колективи з різних регіонів країни та надав можливість глядачам познайомитись зі сценічними здобутками семи вітчизняних театрів.

Безумовно, вся ця широка і розмаїта діяльність була б неможливою без наполегливої злагодженої щоденної праці всього колективу, який, до речі, також оновився та підсилився досвідченими фахівцями. До акторської трупи увійшов майстер сцени Андрій Луценко – цікавий різноплановий артист виявився ще й вправним режисером: саме в його постановці знайшла сценічне втілення п’єса І. Тура «Шлях додому», а комедія «Пограбування опівночі» відкривала восени поточний театральний сезон. Також до творчого складу театру долучилася майстерна і успішна режисерка, заслужена артистка України Людмила Колосович, яка привнесла в репертуар свою особливу неповторну ноту. Її перша постановка – чарівна чеховська «Вірочка» відкривала конкурсну програму XXII Міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії» в Херсоні, де отримала дуже позитивні відгуки та диплом в номінації «Краще музичне оформлення», святкова «Різдвяна коляда» вразила душевним та виразним співом, «FRIDA» – ефектною формою та відвертою емоційністю.

У минулі вихідні, напередодні Міжнародного дня театру, відбулась четверта прем’єра режисерки в Маріуполі, якою стала п’єса Федеріко Гарсія Лорки «Кохання дона Перлімпліна». Якщо чудову вокальну майстерність артисти продемонстрували цілою низкою попередніх вистав театру, то в цій зроблено окремий акцент на хореографію. Для роботи над постановкою пластики і танцювальних номерів був запрошений головний балетмейстер Хмельницького обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Старицького Юрій Саввон. Старанні зусилля постановочної групи були цілком винагороджені: прем’єрні покази пройшли з великим успіхом, глядачі були в захваті від оригінальної форми вистави, стильного оформлення, вишуканого режисерського рішення і, звісно ж, оцінили пристрасні іспанські ритми та чуттєві танці.

Напередодні професійного свята – Міжнародного дня театру, хочеться привітати усіх акторів, режисерів, майстрів сцени, працівників цехів по забезпеченню роботи закладу, хормейстерів, хореографів та усіх поціновувачів театру – вас, шановні глядачі! Бажаємо кожному з вас завжди насолоджуватися яскравими театральними постановками, отримувати позитивні емоції. А головним подарунком для глядача буде одна з кращих постановок сезону, дотепна і яскрава комедія Ярослава Стельмаха «Кохання у стилі бароко» в постановці А. Добрунової.  Запрошуємо всіх прихильників та шанувальників прекрасного мистецтва Мельпомени розділити це свято з театром!


Управління культури і туризму Донецької облдержадміністрації.

Ще схожі публікації:

Кахетинці читають "Донеччину"
Не знаю, якому філософу належить фраза: «Світ тісний», але вона добре прижилася, і сприймається як прописна істина. Нещодавно мав нагоду вкотре переконатися в цьому. Оскільки час від часу намагаюся ...
Погляд з Краматорська: про сумирність газет на буремному сході
Нинішній рік для місцевих газет, що вже п’ятий рік працюють у зоні проведення Операції об’єднаних сил (було АТО) видається несподівано тяжким через дорожчання послуг на доставку та папір. Але ще в гру...
Газета “Донеччина” від 14 липня 2015 р. № 5 (15874)
Один із моїх колег, прізвище якого я не називаю, зібрався з силами й того ж дня піднявся на 8-й поверх навідати редакцію «Донеччини», де кілька місяців базувалися бойовики «ДНР». Всюди сліди нищення і...
Часопис “Донеччина” від 24 лютого 2017 року № 8 (15946)
Кілька днів спостерігали за поведінкою бабаків, які на Стрітення віщують весну. За народним повір'ям, в цей день зима зустрічається з весною. Якщо бабак, вилізши з будиночка, побачить свою тінь (надво...
НОВОТРОЇЦЬКОМУ  245  РОКІВ!
Є в нас гарна традиція — святкувати День свого міста, або села. День селища Новотроїцьке, що у Волноваському районі  на Донеччині, відзначається  на Покрову. Віднедавна 14 жовтня стало особливо урочис...
Газета “Донеччина” від 17 жовтня 2014 р. № 32 (15905)
Зараз в багатьох країнах, у тому числі й в Україні, скасовано смертну кару навіть за такі тяжкі злочини, як убивство та зрада Вітчизні, вирок Івана Сірка багато хто вважає занадто жорстоким. Він і сам...

The Author

Редакція "Донеччини"

Донеччина © 2016 Frontier Theme