Розкіш у тяжкі часи – злочин

У зв’язку з наближенням 150-річчя Донецької залізниці (23 грудня 1869 р. ст. Слов’янськ прийняла потяг з Харкова, який відкрив регулярний рух Курсько-Харківсько-Азовською залізницею) зайнявся збором матеріалів. У Центральній міській бібліотеці ім. Михайла Петренка знайшов книжку «Стальные пути Донбасса» («Донбасс», Донецк,1970). Дуже уважно читав працю великого колективу авторів. На стор. 121 увагу привернула замітка «Герои труда», передрукована з газети «Гудок» від 16 лютого 1922 року. В ній, зокрема, написано: «26 января на общем собрании транспортников станции Иловайское Донецкой дороги чествовали героев труда.…

Часопис “Донеччина” від 7 грудня 2018 року № 14 (15994)

Голодаючим Поволжя в 1922 р. допомогав не тільки Донбас і вся молода республіка, а й трудящі Європи, оскільки уряд Російської Федерації не приховував біди, заохочував добродійність. У 1932–1933 рр. про голод в Україні мало хто знав, бо сталінський режим не просто приховував цей факт, а й свідомо погіршував ситуацію, вигрібаючи в українців не тільки зерно, а й інші продукти харчування. Приречені на голодну смерть були цілі райони. Наслідок цього геноциду – від 7 до 10 мільйонів загиблих українців.…

НА ПІСЕННО-КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ

Кілька років тому, перебуваючи в Болгарії, Йосип Кобзон і Філіп Кіркоров разом виконали відому пісню Еміла Дімітрова «Моя България». Вона справила велике враження на присутніх. Навіть зараз цікаво читати відгуки. Серед них ось такі: «Да живее България. Да живее братска Русия!» Зрозумілим є захват болгар. Емоційне задоволення від концерту лише відображає ефективний культурницький вплив Росії на колишнього союзника по соцтабору. Так що молодці Кобзон і Кіркоров. Та й Кубанський козачий хор під керівництвом Віктора Захарченка має в своєму репертуарі улюблену пісню сербських націоналістів «Тамо далеко…».…

НЕНАЧЕ ЗГАСЛО СОНЦЕ

Розум підказує: ми всі – не вічні, колись та прийде кінець кожному. А серце не сприймає – померла мама. Згадалися рядки поета з Луганщини Івана Світличного: Наснилось, неначе згасло сонце, І стук у двері: – Тут вам телеграма! У голові моїй «Що значить сон цей?» А з телеграми крик: – Померла мама! Мама зберігали тепло сільської батьківської хати. Тато, учасник війни, інвалід ІІ групи, Іван Павлович Романько, відійшов у вічність в останній день січня 2003-го року.…

Гришинський район століття тому

Книга краєзнавця Валерія Кордюкова «Гришинський район у вирі 1917-1921 років», це спроба розповісти максимально об’єктивно та ретельно про буремні роки того часу. Все, що розповідалося і видавалося у радянські часи – не відповідало дійсності! Багато подій і учасників  тієї доби були або забуті, або представлені, як вороги революції. Матеріал, наведений у книзі дає можливість дізнатися, як виглядав Гришинський район у соціально-економічному відношенні до1917 року, а потім у часи революційних змін 1917року.…

Нова форма гібридної війни: імітація інформаційного опору

Якщо послухати очільників нашої держави, починаючи від президента, який на недавньому зібранні в Укрінформі сказав, що в умовах гібридної війни РФ проти України нам «доводиться боротися за кожен факт, за справедливу оцінку, за право громадян отримувати об’єктивну і достовірну інформацію» та керівників центральних відомств, які також запевняють про активну протидію інформаційній агресії, може скластися враження, що вони і справді усвідомлюють, що треба робити. Але чи роблять? Останнім часом у Києві відбулося кілька круглих столів, прес-конференцій тощо, де керівники Міністерства з питань тимчасово окупованих територій, Міністерства інформації за допомоги діаграм, слайдів розповідали і про протидію російській інформаційній агресії, і про інформаційну інтеграцію Донбасу.…

Часопис “Донеччина” від 9 листопада 2018 року № 13 (15993)

ЄРМАКОВУ Ларису можна сміливо називати літописцем Донбаського історико-літературного музею Василя Стуса, який створив у Горлівці Олег Федоров у 2002 році. В оргкомітеті цієї громадської організації Лариса виявилася єдиним фахівцем – філологом серед юристів, інженерів і журналіста. Та якщо наприклад мені доводилося в своїй газеті виступати на різні теми і виконувати редакторські функції, то для Лариси Іванівни стусознавство стало головним покликанням. З приємністю згадую півтора десятиліття спільної роботи, адже йдеться про десятки проведених у Києві, Донецьку й Горлівці різноманітних заходів, які ініціював Олег Федоров.…

ДонбасіЯ: Громовий, Єрмакова, Зелінський, Романько

ГРОМОВИЙ Леонід Григорович на порозі розпаду СРСР став першим директором першої в Донецьку української школи, яку відкрили восени 1990-го року і яка зі своїм керівником пізнала не тільки багатьох випробувань, а й здобула заслужену славу і визнання. За словами політолога Станіслава Федорчука школа №65 — унікальний освітній проект. Будучи спеціалізованою гуманітарною школою з поглибленим вивченням іноземних мов, вона стала українською Меккою для тих, хто шукав якісної гуманітарної освіти в Донецькій області.…

Молитва за  Україну – у «Радомислі»

Україна переживає складні часи – вже п’ятий рік триває війна. На окупованій території країни лишаються мільйони наших співвітчизників, яким вкрай необхідна наша допомога у підтриманні патріотизму та духу нашої української ідентичності. Тож постійно маємо нагадувати суспільству, що схід – це Україна. Тому кожного разу, коли на території комплексу Замок-музей «Радомисль» відбуваються культурні заходи, я обов’язково запрошую до участі в них талановитих дітей та дорослих, музеї, творчі колективи Східної України. Для того, щоб показати унікальні таланти та підтримати українську культуру цього регіону.…

Невідомі сторінки історії Мирнограда

У Мирнограді, що на Донеччині, у бібліотеці-філії № 1 відбулася Х історико-краєзнавча конференція «Невідомі сторінки історії міста Мирнограда». Цього разу обговорювалося питання «Національні меншини у нашому регіоні». Автором проекту, організатором та ведучим конференції був член НСКУ Сергій Луковенко. На початку роботи голова ДонОО НСКУ Валерій Романько вручив членські квитки та значки новим членам НСКУ: вчителю історії Олені Баженовій, музейному працівникові Марині Путіліній, завідувачці бібліотеки Наталії Бобровій. Оскільки у Мирнограді налічується уже чотири члена НСКУ, було запропоновано утворити у цьому місті міську організацію краєзнавців.…
Донеччина © 2016 Frontier Theme