Кілька років тому, перебуваючи в Болгарії, Йосип Кобзон і Філіп Кіркоров разом виконали відому пісню Еміла Дімітрова «Моя България». Вона справила велике враження на присутніх. Навіть зараз цікаво читати відгуки. Серед них ось такі: «Да живее България. Да живее братска Русия!» Зрозумілим є захват болгар. Емоційне задоволення від концерту лише відображає ефективний культурницький вплив Росії на колишнього союзника по соцтабору. Так що молодці Кобзон і Кіркоров. Та й Кубанський козачий хор під керівництвом Віктора Захарченка має в своєму репертуарі улюблену пісню сербських націоналістів «Тамо далеко…».…

Розум підказує: ми всі – не вічні, колись та прийде кінець кожному. А серце не сприймає – померла мама. Згадалися рядки поета з Луганщини Івана Світличного: Наснилось, неначе згасло сонце, І стук у двері: – Тут вам телеграма! У голові моїй «Що значить сон цей?» А з телеграми крик: – Померла мама! Мама зберігали тепло сільської батьківської хати. Тато, учасник війни, інвалід ІІ групи, Іван Павлович Романько, відійшов у вічність в останній день січня 2003-го року.…

Книга краєзнавця Валерія Кордюкова «Гришинський район у вирі 1917-1921 років», це спроба розповісти максимально об’єктивно та ретельно про буремні роки того часу. Все, що розповідалося і видавалося у радянські часи – не відповідало дійсності! Багато подій і учасників  тієї доби були або забуті, або представлені, як вороги революції. Матеріал, наведений у книзі дає можливість дізнатися, як виглядав Гришинський район у соціально-економічному відношенні до1917 року, а потім у часи революційних змін 1917року.…

Якщо послухати очільників нашої держави, починаючи від президента, який на недавньому зібранні в Укрінформі сказав, що в умовах гібридної війни РФ проти України нам «доводиться боротися за кожен факт, за справедливу оцінку, за право громадян отримувати об’єктивну і достовірну інформацію» та керівників центральних відомств, які також запевняють про активну протидію інформаційній агресії, може скластися враження, що вони і справді усвідомлюють, що треба робити. Але чи роблять? Останнім часом у Києві відбулося кілька круглих столів, прес-конференцій тощо, де керівники Міністерства з питань тимчасово окупованих територій, Міністерства інформації за допомоги діаграм, слайдів розповідали і про протидію російській інформаційній агресії, і про інформаційну інтеграцію Донбасу.…

Україна переживає складні часи – вже п’ятий рік триває війна. На окупованій території країни лишаються мільйони наших співвітчизників, яким вкрай необхідна наша допомога у підтриманні патріотизму та духу нашої української ідентичності. Тож постійно маємо нагадувати суспільству, що схід – це Україна. Тому кожного разу, коли на території комплексу Замок-музей «Радомисль» відбуваються культурні заходи, я обов’язково запрошую до участі в них талановитих дітей та дорослих, музеї, творчі колективи Східної України. Для того, щоб показати унікальні таланти та підтримати українську культуру цього регіону.…

У Мирнограді, що на Донеччині, у бібліотеці-філії № 1 відбулася Х історико-краєзнавча конференція «Невідомі сторінки історії міста Мирнограда». Цього разу обговорювалося питання «Національні меншини у нашому регіоні». Автором проекту, організатором та ведучим конференції був член НСКУ Сергій Луковенко. На початку роботи голова ДонОО НСКУ Валерій Романько вручив членські квитки та значки новим членам НСКУ: вчителю історії Олені Баженовій, музейному працівникові Марині Путіліній, завідувачці бібліотеки Наталії Бобровій. Оскільки у Мирнограді налічується уже чотири члена НСКУ, було запропоновано утворити у цьому місті міську організацію краєзнавців.…

Публіцист Павло Амітов у центральній міській бібліотеці Слов’янська імені Михайла Петренка презентував свою нову книгу «Правий Берег – Лівий Берег». Автор пояснив, що мав на увазі береги Дніпра, який розділив Україну майже навпіл. А головна мета його роботи – зближення позицій та менталітету мешканців лівобережної та правобережної частин країни, сприяння створенню української політичної нації. «Якщо така благородна мета, то чому  написали російською, а не українською? – запитав один з присутніх. «Я люблю українську мову, але знаю її не настільки добре, щоб писати, висловлювати свої думки.…

У Слов’янську вшанували лауреатів літературно-мистецької премії імені Михайла Петренка Ми вступили у третє століття від дня народження Михайла Петренка (1817-1862), українського поета-романтика, автора слів поетичного твору , який став відомою піснею «Дивлюсь я на небо…». Саме пісня й зберегла ім’я її творця, яке на деякий час загубилося в історії. Чимало заходів, присвячених популяризації творчості М.Петренка, вшанування його імені провели слов’янці. Кульмінаційними стали ювілейні роки – 2012 та 2017-й . Однією із форм вшанування земляка є Загальнослобожанська літературно-мистецька премія, яка започаткована Слов’янською міською краєзнавчою організацією з 2012 року й стала традиційною.…