Берег надії

Публіцист Павло Амітов у центральній міській бібліотеці Слов’янська імені Михайла Петренка презентував свою нову книгу «Правий Берег – Лівий Берег». Автор пояснив, що мав на увазі береги Дніпра, який розділив Україну майже навпіл. А головна мета його роботи – зближення позицій та менталітету мешканців лівобережної та правобережної частин країни, сприяння створенню української політичної нації. «Якщо така благородна мета, то чому  написали російською, а не українською? – запитав один з присутніх. «Я люблю українську мову, але знаю її не настільки добре, щоб писати, висловлювати свої думки.…

Живий у пісні – живий у віках

У Слов’янську вшанували лауреатів літературно-мистецької премії імені Михайла Петренка Ми вступили у третє століття від дня народження Михайла Петренка (1817-1862), українського поета-романтика, автора слів поетичного твору , який став відомою піснею «Дивлюсь я на небо…». Саме пісня й зберегла ім’я її творця, яке на деякий час загубилося в історії. Чимало заходів, присвячених популяризації творчості М.Петренка, вшанування його імені провели слов’янці. Кульмінаційними стали ювілейні роки – 2012 та 2017-й . Однією із форм вшанування земляка є Загальнослобожанська літературно-мистецька премія, яка започаткована Слов’янською міською краєзнавчою організацією з 2012 року й стала традиційною.…

НОВОТРОЇЦЬКОМУ  245  РОКІВ!

Є в нас гарна традиція — святкувати День свого міста, або села. День селища Новотроїцьке, що у Волноваському районі  на Донеччині, відзначається  на Покрову. Віднедавна 14 жовтня стало особливо урочистим святом, адже у цей день ми вшановуємо захисників України і  лицарів рідної землі — козаків.  Ми дякуємо воїнам, які сьогодні боронить наш край, разом з ними ми творимо  новітню історію України. А  селище Новотроїцьке має 245 –  річну історію. У день святкування ювілею  подумалося: якби ми, мешканці різних куточків України, краще знали про міста і села своєї країни, про гарних, доброзичливих, талановитих і працьовитих людей, які живуть в тих селах і містах, напевно, не прийшла би на нашу землю війна.…

Часопис “Донеччина” від 19 жовтня 2018 року № 12 (15992)

Ми вступили у третє століття від дня народження Михайла Петренка (1817- 1862), українського поета-романтика, автора слів поетичного твору, який став відомою піснею «Дивлюсь я на небо…». Саме пісня й зберегла ім’я її творця, яке на деякий час загубилося в історії. Чимало заходів, присвячених популяризації творчості М. Петренка, вшанування його імені провели слов’янці. Кульмінаційними стали ювілейні роки – 2012 та 2017-й. Однією із форм вшанування земляка є З а г а л ь н о с л о б о ж а н с ь к а л і т е р а т у р н о – м и с т е ц ь к а премія, яка започаткована Слов’янською міською краєзнавчою організацією з 2012 року й стала традиційною.…

У СЛОВІ ПАМ’ЯТЬ ТРИВОЖНА І ГОЛОС РВІЙНИЙ

Добірка поезій Віталія Павловського акумулює в собі пережите й сприйняте в останні роки, що стали лінією розмежування до війни й сьогодні. У віршах промовляють образи степу й весни, активною є національно-патріотична пам’ять й перемоги, адже «неодмінно настане / Свято весни і шляхам, і степам», яке врятує тих, хто щоденно виглядає світло рідного й державного, переможного звільнення: «Світло й тепло рідне ліками стане / Звільненим селищам, селам й містам». Віталій Павловський на письменницькому полі активно заявив себе ще у складні вісімдесяті роки ХХ ст.,…

ВІДЗНАЧИЛИ ОСВІТЯН

Десятки найкращих освітян Білої Церкви з рук першого командувача Військово- Морських Сил України віце-адмірала Бориса Кожина та відомого політолога та правозахисника Володимира Бондаренка, у присутності мера Білої Церкви Геннадія Дикого та нацгвардійця Сергія Позняка отримали орден «Патріот України», як високу відзнаку за їх професіоналізм, патріотизм та вагомий внесок у розвиток Української держави. «Ці нагороди та пам’ятні подарунки є відзнакою вашої багатолітньої праці заради становлення нашої української освіти. Ми вдячні кожному з вас за розбудову нашої освіти і маємо підтримувати один одного у всіх викликах такого непростого сьогоднішнього світу.…

Священик і психолог, друг, і помічник

Що вміщує в себе духовний вимір людського досвіду війни? Як формуються нові цінності? Хто втішає і милиться поруч з бійцем? – на ці питання відповідає військовий капелан Геннадій Лисенко. «Час іде, змінюється культура суспільства. Змінам підлягають і людські цінності.. Гостру потребу у духовному просвітленні потребує армія. Можливо, саме тому ми говоримо про необхідність капеланів. Капелан – це священик, який відпрацював в храмі, закатав рукава –  і далі по окопах і бліндажах.…

Відкриття Покровського Літфесту

Удруге проведений фестиваль – конкурс його організатори – Покровська міськрада, відділ культури та міська бібліотека імені Тараса Шевченка назвали Всеукраїнським і певно мали на те право. І не біда, що сюди приїхали самодіяльні митці не з усієї країни, а тільки з кількох сусідніх областей. Головне, що кількість учасників порівняно з попереднім роком зросла, з’явилися нові перспективні імена, відбулося багато цікавих зустрічей. Так на розсуд журі, до складу якого увійшли такі відомі письменники і журналісти як Валерій Романько, Микола Капуста, Володимир Заїка та інші митці та краєзнавці, свої творчі доробки представили понад вісімдесят учасників.…

Часопис “Донеччина” від 28 вересня 2018 року № 11 (15991)

Відповідаючи на моє запитання про те, чи є якась логіка в розвитку українського суспільства, Дзюба написав: «Колись класик говорив, що результат людських дій завжди виходить не таким, на який люди сподіваються (мався на увазі суспільний результат суспільних дій). Зрештою, це відома істина, підтверджена всіма революціями в світі. І все-таки якась логіка мабуть є. Вона в тому, що суспільна людина дедалі менше згоджується терпіти насильство, і тому перемога насильства й зла не буває довговічною.…

Часопис “Донеччина” від 7 вересня 2018 року № 10 (15990)

Ярослав Гомза із Очеретиного Ясинуватського району – з когорти незламних, про таких як він не те, що книжки писати – фільми треба знімати: героїко-пригодницькі. Уродженець Львівщини, підлітком був вивезений в Німеччину на примусові роботи під час війни, а по її закінченні 17-річним потрапив під військовий трибунал радянських визволителів і був засуджений на 10 років позбавлення волі і 5 років поразки в правах. «Антирадянською діяльністю» вважалося розповсюдження юнаком української преси та книжок серед остарбайтерів – українців.…
Донеччина © 2016 Frontier Theme