Вірність присязі Батько і Мама прожили повне випробувань війною життя і я чомусь переконав себе, що Олексій Зоц у 25 років повернувшись посивілим офіцером з Другої світової, а мама, переживши окупацію в селі на Дніпропетровщині, настраждались на кілька поколінь наперед, а тому майбутнє їхнього сина буде світлим і безхмарним. У 52 роки я зрозумів, що помилився.
Це почалося 9 березня 2014-го в Сімферопольському аеропорту, коли ефесбешник підняв пістолета на беззбройного офіцера – прикордонника Саву Зоца, мого сина, якого змусили підкоритися, але не зрадити військової присяги на вірність Україні і не перейти на бік ворога, як це зробили в Криму переважна більшість військовослужбовців і керівників вищої ланки силових структур та СБУ.…
Яйця несуть … хохлушки !?
Всім відомо, що яйця несуть птахи. А в Слов’янську в 1970-х сталася новина, яка сколихнула весь Радянський Союз. Уявляєте, в офіційній партійній міськрайонній газеті «Комуніст», на першій сторінці йшлося про те, що на птахофабриці від кожної сучки одержано по 150 яєць! Про неприродну новину доброзичливці донесли в ЦК, в журнали « Перець», «Крокодил», які видавалися мільйонними тиражами. Тож сміявся з нас увесь Союз. А в міськкомі метали громи й блискавки, вимагали знайти й покарати винних у підриві авторитету партійної преси.…
Часопис “Донеччина” від 5 грудня 2017 року № 40 (15978)
Про маріупольського пастора Геннадія Мохненка навіть фільм вийшов із символічною назвою – «Майже святий». Українці про це знають? Мало хто. А могли б знати – принаймні ті, хто бажає Україні перемоги у війні з Путіним. Це для сепаратистів Геннадій зрадник, а для наших він цілком свій, попри те, що у нього курське коріння. Коли над Маріуполем нависла загроза російського вторгнення, Геннадій разом зі своїми синами (а їх у нього троє рідних і тридцять два прийомних!)…
Часопис “Донеччина” від 15 лютого 2018 року № 2 (15982)
У Краматорську, який, на мою думку, ментально залишається вели- ким заводським селищем зупинки у нових тролейбусах оголошують українською мовою. Такими ж говіркими тут зробили світлофори в самісінькому центрі: «Перехід вулицею Василя Стуса дозволено». Для мене, як тимчасового тут жителя, чути це дуже приємно, хоча певно ж є мешканці, яким миліша попередня назва Соціалістична. Але і консерватори звикають до змін, як приміром призвичаїлися що найголовніша транспортна артерія вже не Орджонікідзе, а Олекси Тихого, який життя поклав, щоб відчувати себе українцем на рідній землі.…
Краєзнавці вшанували В. Сосюру
Наприкінці січня зусиллями ГО “Українська Ініціатива”, за підтримки ГО “Фабрика думки Донбас”, відбувся захід до 120-річчя з дня народження Володимира Сосюри у місті Сіверську (Бахмутський район, Донецька область).
Життя В. Сосюри було пов’язане з Сіверськом, тому місце проведення заходу – у приміщенні розташованої в Будинку культури бібліотеки, було обрано не випадково.
З головною доповіддю виступив керівник спілки краєзнавців Донецької області Валерій Романько, який є знаним дослідником життя та творчості Володимира Сосюри, автором низки книжок, присвячених цій темі.…
Часопис “Донеччина” від 26 вересня 2017 року № 34 (15963)
У Слов’янську відбулися урочисті заходи з нагоди 200-річчя від дня народження Михайла Петренка, поета-романтика, автора відомої пісні «Дивлюсь я на небо…» і низки інших творів. І хоча наразі немає документальних підтверджень, що поет народився саме в Слов’янську, більшість місцевих краєзнавців називають Михайла Петренка уродженцем свого міста, а жителі Донеччини пишаються своїм земляком і популяризують його творчість. Відтак урочисте зібрання в школі мистецтв проходило в переповненій залі. Під час заходу відбулося вручення Загальнослобожанської літературної премії М.…
Часопис “Донеччина” від 28 грудня 2017 року № 42 (15980)
Протягом десятиліть українцям нав’язували думку, що освоєння Сходу України і промисловий бум – це цілком заслуга радянської влади. Хоча насправді до індустріалізації нашого регіону багато років тому були залучені руки й розум європейських інвесторів і спеціалістів. 21 грудня у Краматорську, у Центральній міській публічній бібліотеці, будо відкрито експозицію «Міжнародні інвестиції в Україну з кінця ХІХ – початку ХХ століття. Частина друга: Франція». Організована в рамках програми українського кризового медіацентру «Культур- на дипломатія між регіонами України» експозиція висвітлює період становлення і розвитку гірничо-металургійної промисловості в Донбасі та Придніпров’ї в XIX – на початку XX століття.…
Часопис “Донеччина” від 12 грудня 2017 року № 41 (15979)
Серед авторів книги «Покровський район: подорож у минуле», яку презентували в Мирнограді – люди різних професій та поколінь, національностей та віросповідань. Але їх об’єднує одне – любов до рідного краю, бажання зберегти його історію з тим, щоб сьогоднішнє та наступні покоління могли гордитися славою своїх предків. Не так часто краєзнавцям випадає шанс побачити надрукованими результати своєї кропіткої праці. Тому таким важливим є факт видання даної книги, яка стане вагомим доповненням до наявних історико – краєзнавчих матеріалів, що зберігаються у музеях, бібліотеках, державних та особистих архівах.…
Часопис “Донеччина” від 20 січня 2018 року № 1 (15981)
Підсумовуючи тему Шевченкіани на Донеччині, хотів би зауважити: попередня влада за останні 20 років витратила мільйони державних гривень на популяризацію в краї Дж.Юза, Стаханова чи московської Святогірської лаври і водночас ні копійки не виділила на видання бодай однієї книги про Шевченкові місця на Донеччині. Між тим така книга донецьким культурологом Тамарою Пішвановою була до друку підготовлена, але як регіоналів тоді, так і нинішню владу зараз проект не зацікавив.…
Журналістика зі Сходу: спроба осмислення
Несподівано приємний подарунок отримав днями від поета і краєзнавця Олега Максименка в Краматорську – видану тиражем 18(!) примірників книгу «Регіональна журналістика: історичні уроки» (Черкаси.2016,). Цей навчально методичний посібник написали Катерина Ульянова, доцент Луганського національного університету імені Шевченка та Олег Максименко, інженер за фахом і літератор за покликанням. Видання віддруковане рішенням Ученої ради Луганського університету і рекомендоване для студентів і магістрів спеціальностей «Журналістика» та «Медіакомунікації», а також пресо- та журналістикознавців, істориків, краєзнавців, культурологів і всіх зацікавлених проблемами регіональної журналістики.…