У СВОЇЙ ДЕРЖАВІ – МОВНИЙ БІЖЕНЕЦЬ – МОВНИЙ ПЕРЕСЕЛЕНЕЦЬ?

Біженець, переселенець, переміщенець (чи переміщений?), евакуйованець (чи евакуйований?)… Ці слова сьогодні стали чи не найбільш активно використовувати в масмедійному просторі. Хоча їх дефініція, чи то пак – розуміння залишаються проблемними. Щодо інших держав, то якось усталилося усвідомлення біженця як особи, що залишає місце свого проживання під час війни або стихійного лиха. А чи можна в такому разі мешканців Донецької та Луганської областей біженцями? Якщо спиратися на наведене значення з найавторитетніших академічних словників, то цілком.…

«Вільний степ» в Костянтинівському районі

Степ… Степові простори… Чи може що зрівнятися з їх безмежністю і багатством?! З давніх-давен він привертав увагу людей, що прагнуть волі та незалежності, свободи слова… Мабуть, у зв’язку з цим і виникла ідея провести в Костянтинівському районі фестиваль української культури під назвою «Вільний степ» в рамках урочистих заходів, присвячених Дню незалежності України та 85-ій річниці Донецької області. Мета фестивалю – збереження і розвиток культурного надбання українського народу, його традиційної культури і, в першу чергу, місцевих звичаїв та обрядів, ремесел та кулінарії.…

Часопис “Донеччина” від 14 липня 2017 року № 26 (15964)

Ми пам’ятаємо, що зовсім недавно про Донецьк говорили як про столицю Донбасу – потужний промисловий, діловий і культурний центр. Розташований на відстані 800 км від столиці України, Донецьк мав тісні економічні зв’язки не тільки зо всіма регіонами країни, а й із далеким і близьким зарубіжжям. Економічний потенціал Донеччини міцнішав з кожним роком: 357 підприємств здійснювали зовнішньоекономічну діяльність, 383 будівельних організацій виконували промислове і громадське будівництво, 1550 об’єктів побутового обслуговування забезпечували населення міста якісними послугами.…

Натхненні земляки

Зустріч прозаїків і поетів, доля яких пов’язана з Донеччиною, відбулася в столичному Музеї книги і друкарства. Зібрання присвятили 85-річчю створення Донецької області, а ініціювала зустріч екс-директор Донецького обласного художнього музею Галина Чумак. Вона, як і багато інших, була змушена виїхати з окупованого міста і наразі працює в Національному художньому музеї. Природно, що і свої поезії пані Галина присвятила трагедії рідного краю. Журналістка Ірина Черниченко, представляючи учасників зазначила, що в творчості митців з Донецька наявна неоголошена війна і це їх поєднує.…

Часопис “Донеччина” від 7 липня 2017 року № 25 (15963)

Перше питання, яке я задав би самому собі, як мешканцю Слов’янська: «Чому саме наше місто обрали першим для захоплення і перетворення на фор- пост інтервенції і окупації українських земель?». Одразу відповім: а тут переважна більшість населення відверто чекали на щось таке. Свого часу я жорстко констатував: було би краще, якщо би нас – Слов’янськ, Краматорськ, Дружківку і Костянтинівку – не поміняли тихо-мир- но на Донецьк з Макіївкою та Горлівкою, а відбили з вуличними боями.…

Продовольча деукраїнізація

На тимчасово окупованій території Донеччини влада намагається відучити місцевих людей від споживання української продукції Нещодавно лідер самопроголошеної «ДНР» Олександр Захарченко, не приховуючи задоволення, бундючно похвалився черговим грандіозним «досягненням»: всі-всі школи на тимчасово окупованій території Донеччини нарешті перейшли на російську мову навчання. Тобто, ігноруючи ними ж написану так звану «Конституцію «ДНР», де державними мовами «республіки» визнано російську та українську, керівні «дири» свідомо витіснили мову великої частини місцевого населення із освітньої сфери. Результати цієї тотальної «деукраїнізації» наступні – у 2014 році російською тут навчалися 50 відсотків школярів (мабуть, це буде великим відкриттям для тих, хто волав про переслідування і заборону російської на Донбасі), у 2015-му – 88 відсотків, а навчальний рік 2017-2018 школи по той бік лінії розмежування розпочнуть вже за стовідсоткової русифікації.…

Часопис “Донеччина” від 30 червня 2017 року № 24 (15962)

Судячи із відгуків донеччан, які вже добре розкуштували російські продукти харчування та й інші товари, вони віддають перевагу українській, місцевій та білоруській продукції. Цей вибір мотивований якістю і нині навіть дошкільня знає, що товари із познач- кою «Зроблено в Російській Федерації» не витримують жодної критики. А старші люди взагалі шоковані існуючою практикою. До них аж тепер дійшло: їх навесні 2014-го «заманили» (так вони це називають) великими заробітками і пенсіями від Росії, а натомість тепер мають навіть менше, ніж було до початку «руської весни».…

Часопис “Донеччина” від 23 червня 2017 року № 23 (15961)

Заради справедливості варто сказати, що Маріуполь, розташований неподалік лінії розмежування, дійсно – не найбезпечніше місце на Донеччині чи в Україні. Періодично стрілянину чути тут навіть у центрі, але місцеві та приїжджі люди вже навчилися відрізняти навчання на полігонах чи знешкодження там боєприпасів від обстрілів з позицій «дирів», що зазвичай найдужче турбують мешканців приміських селищ чи околиць. А стосовно загрози терактів, то маріупольці відразу згадують кілька резонансних подібних випадків у столиці і вважають, що у цьому плані Київ, де базується «Динамо», є значно привабливішою мішенню для проросійських терористів.…

Єдина країна. В обіймах друзів

    Стає доброю традицією обмін культурним надбанням між Костянтинівським районом та містом Вижниця Чернівецької області. Так, на початку червня делегація Костянтинівського району вдруге відвідала батьківщину Назарія Яремчука. Наші земляки – народний вокальний ансамбль “Калина” (с. Предтечине), працівники районного будинку культури “Ювілейний” на чолі з заступником голови районної державної адміністрації В.Лоцман були на святкуванні Дня міста Вижниця. До речі, саме місто розташоване біля підніжжя Карпат, на правому березі бурхливого Черемошу. Назва населеного пункту походить від слова «вижній» (верхній).…

Як степ гори підкоряв  

Єднання – саме цим словом можна охарактеризувати ще одну поїздку делегації Костянтинівського району до Чернівецької області. Нагадаємо, що взимку минулого року, в рамках загальноукраїнського проекту культурної інтеграції «Український Донбас» Районний будинок культури «Ювілейний» разом з керівництвом району та ансамблем козацької пісні «Любава» Олександро-Калинівського Центру культури та дозвілля за обміном досвідом вирушили до Вижницького району. З візитом у відповідь, на ІІІ районний фестиваль української культури «Смолянський куліш», до нас завітав вокальний ансамбль «Смерічка» та творчий колектив Вижницької школи мистецтв.…
Донеччина © 2016 Frontier Theme