3 лютого за сприяння УМШ (Українська Миротворчі Школа), Покровської міської організації товариства «Знання» , Громадської ради при міністерстві освіти  і Донецької ОДА в Новотроїцькій ЗОШ І-ІІІ ст. вшанували пам’ять Анатолія Лупиноса Сьогодні, коли московські ординиці заливають українську землю кров’ю, в обороні рідної Вітчизни стоять не лише наші мужні вояки, але й герої небесного воїнства до якого належить і наш земляк, Анатолій Лупиніс. Він – один з тих, хто брав участь у становленні української державності, присвятив життя побудові суверенної  України.…

Федір Тарасович Скрипниченко народився 6 червня 1895 р. в селянській сім’ї с. Кодема Бахмутського повіту Катеринославської губернії. Ріс юнак, докладно не знаючи, хто він такий, якої національності. Бо хоч і народився в українській сім’ї, але, на превеликий жаль, «національно не цілком свідомій». Батьки весь час говорили українською. Говорили тому, що іншої мови не знали. Разом із ци, вони називали себе «руськими», православними, «і будь ким, тільки не українцями». Отож до вступу в Бахмутську гімназію Федір московської мови не знав.…

    Загальновідомим є факт звернення Олекси Тихого до редакції газети «Радянська Донеччина» зі статтею «Роздуми про долю української мови та культури в Донецькій області» далекого 1971-го року. Але тільки через двадцять років з’явилися подробиці. Стаття потрапила у відділ листів до Миколи Непрана, який власне і зустрічався з автором. А через шість років Непрана в якості свідка залучали до суду над вчителем, який уже відбував покарання. Було це в розпал застою і ніякого розголосу у справі й бути не могло.…

Серед нотаток із літ минулих, які моя дружина дивом вивезла з окупованого ворогом Донецька – поетичні рядки Івана Ольховського. Минулого століття мабуть лиха доля занесла цього чоловіка з рідної йому Волині на Донбас – ні сім’єю, ні житлом і під старість не обзавівся, жив у робітничому гуртожитку. Чомусь мені здавалося, що він свого часу був під ковпаком КДБ, але поговорити про це так і не склалося. Поетами-аматорами в редакції опікувалася Раїса Олександрівна Салій, тож пан Іван спілкувався головно з нею.…

14 січня цього року відсвяткувала свій ювілей Світлана Федорівна Непочатова – відомий на Слов’янщині музейний працівник, фахівець у галузі живопису й декоративно-ужиткового мистецтва. Світлана народилася на Сумщині, у мальовничому козацькому селі Капустинці, яке було засноване в другій половині XVII століття. Її бабуся гарно вишивала, деякі вишиванки Світлана й дотепер залюбки одягає. 1984 року вона закінчила Слов’янський педінститут, а з 1987 року почала працювати у Слов’янському краєзнавчому музеї на посаді наукового працівника.…

Видавництво «Друкарський двір» (м. Слов’янськ, вул. Університетська, 47) випустило у світ «Календар знаменних та пам’ятних дат Донецької області. 2017 рік». Уклав його, як і торік, голова обласної організації Національної спілки краєзнавців України, кандидат педагогічних наук, доцент ДДПУ Валерій Романько. Звичайно ж, головною ювілейною датою нинішнього року є 200-ліття з дня народження нашого славного земляка, українського поета-романтика XIX століття Михайла Петренка. Про це свідчить емблема, вміщена на обкладинці календаря. А створив її відомий художник, заслужений журналіст України Микола Капуста.…

Цьогоріч Олексі Тихому 27 січня виповнилося 90 років. Він належав до тих чільних особистостей, які все життя присвятили боротьбі за утвердження української мови, побудову Української Держави, відстоювали право кожної особистості на самовияв і самореалізацію.   Олекса Тихий належить до знакових особистостей в історії України, що пов’язано з його активною життєвою та громадянською позиціями, визначальними чинниками яких слід уважати: – відстоювання права на самоідентифікацію та самовираження з послідовним національним самовиявом кожної національної особистості; – напрацювання напрямів розбудови світоглядних орієнтирів із національно-мисленнєвими пріоритетами й національно мотивованими життєвими цінностями; – правозахисну діяльність за збереження й утвердження загальнолюдських цінностей та обстоювання права особистості на вільне вираження думки; – активну роботу на ниві відродження національно зорієнтованих принципів патріотичного виховання й активізацію новітнього мовно-національного орієнтованого поза формалізованою школою; – боротьбу за повноцінне функціювання національно-рідної мови як самодостатнього складника функціювання державних інституцій та ін.…