України єдина – 25 років в дорозі

У січні 1992 року, не перше незалежне українське Різдво, ми, група студентів зі Слов’янського державного педагогічного інститути (нині Донбаський державний педагогічний університет) рушили на Захід – по обміну студентами із Тернопільським педінститутом та у село Великі Гаї на Тернопільщині, де і зустріли свята. Минуло два десятиліття і ми «доїздилися» до того, що не маємо ані національної ідеї, ані цілісної (на тепер) держави, зрештою – маємо війну. Новий формат агітпотягу «Труханівська Січ» дає надію, що сучасні намагання об’єднатися проти спільного ворога й у лиху годину будуть більш вдалими.…

Вибір доцента Матиса

    Третій рік на Донеччині триває війна, третій рік немає спокою й на українській території нашого краю. У нашому Слов’янську розташована військова частина №3035, з якою протягом цього нелегкого часу з авіаційним коледжем Національного авіаційного університету склалися міцні, дружні стосунки. Були проведені бесіди, виховні години, зустрічі з військовослужбовцями, які стоять на «нульовій» території й захищають нас. А які ж вони сьогоднішні військові? Хочемо започаткувати рубрику, в якій будемо розповідати про цих мужніх,скромних,сердечних хлопців.…

На Донеччині стали відомі перші переможці премії імені Ігоря Александрова

У Краматорську підбили підсумки конкурсу пам`яті Ігоря Александрова «Свобода слова» серед журналістів та творчих колективів ЗМІ Донецької області. З ініціативою проведення такого заходу вийшли Донецька облдержадміністрація та Донецька обласна спілка Національної спілки журналістів України , які вирішили вшанувати нашого колегу, який колись загинув, відстоюючи право на чесну, об’єктивну і принципову журналістську позицію. Тележурналіст із Слов`янська  Ігор Александров – автор низки викривальних сюжетів про представників місцевого бізнесу, злочинного світу, правоохоронців та влади, які не могли йому пробачити такої зухвалості.…

Олександр Шевченко: слово про ювіляра

Цього року виповнилося 90 років від дня народження великого художника, краєзнавця, педагога Слов’янщини Шевченка Олександра Івановича. Мені пощастило проживати по-сусідські з цією дивовижною людиною, я товаришувала з молодшою дочкою Іриною, наші батьки дружили сім’ями, на моїх очах поступово зростала його велич, можливо й пронизлива любов до рідного краю вбиралася  і до мого серця протягом кількох десятиліть від спілкування з ним. Олександр Іванович Шевченко – засновник і керівник дитячої художньої студії «Синій птах» (1973-1988) та музею народної архітектури, побуту та дитячої творчості в селі Прелесне Слов’янського району Донецької області (1983), який відвідують люди з різних куточків України та численні гості із-за кордону.…

“Донеччина” від 30 листопада 2016 року № 42 (15933)

– Ой, лишенько, людоньки, та що ж це коїться?! Та до чого ж ми докотилися? – все кричала і голосила Єлисавета, дивлячись як з постаменту розпочали знімати підйомним краном фігуру вождя всіх народів. – Та пам’ятник цей простояв більше піввіку. З ним же вся моя молодість пройшла, – тужила бабця, не забуваючи поглядати в об’єктив камери оператора місцевого телебачення. – Ти ще й квіти принеси, – зарепетував хтось із зівак. – Да это же трідцать сєдьмой, – вигукнула одна зі старих комуністок і розчинилася в натовпі.…

НОВІ ВИДАННЯ «Іловайськ» і «Добробати»

  На минулому тижні в центральній міській бібліотеці Слов’янська журналісти Євген Положій та Вероніка Миронова презентували свої нові книжки про війну на Донбасі. Головний редактор газети «Панорама» (м. Суми) Євген Положій — автор шести романів, але широко відомим він став минулого року, коли підназвою «Іловайськ» видав «розповіді про справжніх людей». Іловайська трагедія сталася в серпні 2014 року. Тоді Москва, рятуючи своїх маріонеток у Донецьку та Луганську, кинула на Донбас частини регулярної армії.…

Броня міцна, а книги також зброя!

Засновник «Дому книги» у прифронтовому Бахмуті, Володимир ДЕРИВЕДМІДЬ, переконаний, що кожна українська книгарня зараз на Донбасі важливіша за танки. Він ще раніше розумів, що відстояти український Донбас вдасться не тільки через приціл гармати чи АКМ, а й завдяки українській книжці. А потім стався випадок, який тільки підтвердив правоту цієї істини. Його бойовий побратим із Полтавщини Антон Цедік з позивним «Еней», коли йшов у свій останній бій в Іловайському котлі, окрім зброї та боєприпасів взяв із собою ще й книгу… Тяжко переживаючи загибель друга, він досі виношує намір звести монумент українському солдату з книжкою в руках.…

“Донеччина” від 11 листопада 2016 року № 40 (15931)

Розпад Радянського Союзу дав надію, що Україна стане українською. Та де там. Уже чвертьстоліття у своїй країні, на своїй землі боремось з «п’ятою колоною» Москви. І… програємо. «Русский мир», очолюваний Путіним, відтяпав нашу Автономну республіку Крим, значні території Донецької та Луганської областей, намагається дестабілізувати обстановку в інших регіонах… «Світе тихий, краю милий, Моя Україно! За що тебе сплюндровано, За що, мамо, гинеш? — Слізно запитував Тарас Шевченко ще в жовтні 1843 року.…

Як з українців москалів робили

9 листопада, у День української писемності та мови, тисячі наших спііввітчизників різного віку й статусу, а також наших друзів по всьому світу писали радіодиктант. Одні, щоб перевірити свої знання з української мови, а більшість — щоб продемонструвати любов до великого народу та його солов’їної, калинової, шовкової, наймелодійнішої мови в світі. Цього разу я диктант не писав — поспішав закінчити своє мікродослідження про те, як нас у москалі перетворювали. По-моєму, все почалося в Переяславі 8 січня 1654 року.…

Українська мова в сучасних реаліях

  Говорити й писати про українську мову в Україні – надзвичайно відповідальна справа, адже в сучасних реаліях вона уже має державний статус, закріплений визначальними державо твірними законами (Конституція України та ін.), та й проголошувано її підтримку на різних рівнях державної та виконавчої влади. До цього можна додати й те, що в більшості проголошуваних ініціатив із трибуни Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України гарантовано їй всебічний розвиток, розширення функційних просторів. Проте, навіть побіжний погляд на реалізацію таких настанов засвідчує зовсім інше – у вишівській практиці на неспеціальних факультетах вивчення української мови фахового спрямування віднесено до компетенції самого навчального закладу.…
Донеччина © 2016 Frontier Theme