Усний журнал з такою назвою підготували до Шевченківських свят студенти 8-10 класів Маріупольського міського ліцею. Вони прочитали його на відкритому уроці, який проводила керівниця кафедри «Української словесності» Людмила Даниленко. Перегляд короткого фільму про визначні дати у творчості Кобзаря наче переніс молодь із ХХІ століття у жахливі часи кріпацтва. Тому з особливим проникненням сприймались вірші Шевченка у виконанні юних читачок Вероніки Єгорової, Наталі Рябцевої, Лізи Донник, Аніти Сушевої, Анастасії Тимошенко. Туга за щастям і справедливістю, любов до рідної України в супроводі яскравих слайдів крилатим птахом звилась під час виконання Дариною Федоровою думи на слова Тараса Шевченка в обробці Ірини Білик.…

На цій землі витає непереможний український дух та самобутній патріотизм У березні я отримала надзвичайну можливість відвідати один з найбільших культурних, духовних та туристичних осередків України — Львівщину. Історичних пам’яток тут стільки, що вистачить не на один рік мандрівок, кожен знайде для себе щось нове, цікаве, чарівне. Львівщина — легендарне місце з неповторною архітектурою та багатою історією. Тут є все: замки, монастирі, палаци, старовинні собори, гори та ліси, а головне — непереможний український дух та самобутній патріотизм.…

У рамках традиційного Форуму небайдужих 1 квітня в музеї «Смолоскип» відбулася науково-практична конференція «Смолоскип України», присвячена Народному Герою України Олексі Гірнику з нагоди 100-річчя від дня його народження.   Імпреза в музеї була традиційною, але цього разу організатори відійшли від сталих норм. Після короткої доповіді директора музею про життєвий шлях Олекси Гірника і його чин, слово було надано не науковим авторитетам, а молоді (в залі вона складала майже сімдесят відсотків присутніх).…

Ранок вихідного дня в мешканця шахтарського містечка розпочався звично — почав збиратися на базар. — Візьми картоплі, капусти, квасолі, цибулі, вівсяної крупи, олії, борошна, два десятка яєць, — почала загинати пальці дружина. — Запиши, бо забудеш! Ще візьмеш масла та цукру. О, ледь не забула! Купи ще два посвідчення гірничого робітника 4-го розряду. Чого ти витріщився? Це для Миколи. — Він що, ці посвідчення їсть! — обурився майбутній базарувальник. — Я вже йому їх двічі купував.…

  Звичайно ж, на допис у газету, що віддає доносом на минуле і сучасне, а не об’єктивною їх оцінкою, ще дадуть гідну відповідь і чорнобильці, і дисиденти, і діти війни, і депутати-дружківці, і земляки-слов’янці. Я не належу до вищеназваних категорій, але мене, як українця, найбільше вразило те, з яким неприхованим презирством, витонченим цинізмом автор висловлюється на адресу свого рідного (судячи за його прізвищем) народу, до тих, хто віддав своє життя за незалежність України, зокрема його «розвінчальна» писанина про нашого земляка Олексу Тихого.…

У дописі “Закликаю відмовитися від пільг!” (“Донеччина” від 22 лютого ц.р.) авторка не вказала свого імені та прізвища, бо “боїться, що її вб’ють”. Вона підкреслює, що в 2011 році Україна вилучила 48 потягів, а ті, що їздять, повністю не окуповують свій проїзд, що негативно позначається на перевезеннях у залізничному, автомобільному та іншому транспорті. Назвати таке становище правильним ніяк не можна, бо всі ми живемо нині у такому суспільстві, коли скрізь і за все треба платити.…