Заєць в штанях

І нічого там такого смішного не було, як ото по селу рознесли. Ну, зібралися хлопці на зайця. Ну, і я з ними намилився. Так не беруть! Куди тобі, діду? Старий, глухий, на ліве око не добачаєш, на праву ногу прикульговуєш… Сиди вже ото дома та й не рипайся. Намагаюсь переконати їх, що старий кінь борозни ж не спортить. Еге, сміються, не спортить, та щось ніхто не бачив, щоб він глибоко зорав.…

Вічная наша пам’ять

Давненько вже не працюю, але з колегами хоча й дуже рідко, а все ж зустрічаюсь. А цього разу йшов до редакції й раптом несподівано для себе стишив ходу біля меморіалу воїнів-журналістів. Спочатку навіть не зрозумів, що ж привернуло мою увагу. Ага, з’явилася нова гранітна плита з іменами журналістів – учасників Великої Вітчизняної війни, котрі покинули нас після 1999 року. Тут я вже не зміг утриматися від бажання детальніше ознайомитися з цим списком.…

Слов’янськ літературний

У міській бібліотеці Слов’янська відбулася презентація нової книжки В.І. Романька – члена Національної спілки письменників України, доцента місцевого державного педагогічного університету, голови Донецької обласної організації краєзнавців. Автор докладно розповів про багаторічну роботу над книжкою, в якій понад сто імен: від уславленого земляка, поета-романтика Михайла Петренка – автора вірша, що став популярною і в наш час народною піснею “Дивлюсь я на небо та й думку гадаю…”, до Ганнусі Кандиби – сьогоднішньої школярки, яка вже має збірочку поезій.…

Джерела мистецькі

У піснях, казках, легендах наших предків частенько, як про щось живе і особливе, згадується камінь. Його наділяли всілякими надзвичайними властивостями. Він міг бути оберегом, коштовністю, прикрасою, інструментом,зброєю,засобом передачі інформації тощо. Стародавні митці малювали на камені або ваяли з нього свої перші шедеври. Тобто з кам’яного віку і до наших днів камінь зостається поруч з людиною і йому досі не знайдено гідної заміни. І пісні, і легенди, і камінь полюбляє художник О.Шамарін,…

“Донеччині” – 75! Відзначили знавців рідного краю

Оголошуючи спільно з Донецькою облорганізацією Національної спілки краєзнавців України запитання вікторини “Мій рідний край – моя Донеччина”, редакція не очікувала, що відгукнеться так багато учасників. Це, власне, свідчить про популярність нашої газети серед молоді та освітян, а по-друге, і найголовніше – юні донеччани цікавляться історією рідного краю, його людьми, літературними здобутками своїх земляків. Приємно, що серед учасників – молодь різного віку і ледь не з усіх куточків області. Ось що написала про себе, зокрема, Аліна Мандрика, учениця 10-Б класу Олександрівської ЗОШ Мар’їнського району: “Навчаюсь на “відмінно”, президент школи, голова учнівського самоврядування, люблю читати твори українських письменників, політичні журнали й особливо газету “Донеччина”.…

Лебедина пісня поета

Творча спадщина нашого Національного Пророка – невичерпне джерело. Кожне нове покоління з урахуванням потреб своєї епохи шукає і знаходить у творах Батька нації, посланого нам Всевишнім, нові риси і особливості. У переддень 200-ї річниці від дня народження поета звернемо свій погляд лише до однієї гілки творчого дерева Т. Г. Шевченка – йдеться про створений ним «Букварь южнорусский». 22 травня 1861 року о 7-й годині вечора труну з прахом Т.Г. Шевченка, як і заповів поет, опустили в могилу на Чернечій горі поблизу Канева.…

Про найголовніше

На завершальній прес-конференції 2010 року голова ОДА Анатолій Близнюк разом зі своїми заступниками зустрілися з журналістами, щоб розповісти про підсумки роботи області та намічені цілі. Кожен із присутніх керівників області відзвітувався за «своїм» напрямком і розповів про плани на 2011 рік   Анатолій Близнюк — Ми прагнемо розбудовувати економіку, малий бізнес, усувати чиновницькі перешкоди. Тому рішення по реформуванню будуть дуже жорсткими. Ми прийняли рішення й ініціювали проведення в області пілотних проектів пенсійної та адміністративної реформ.…

Україномовні газети Донецької області: тенденції розвитку в сучасних умовах

У своїх дослідженнях тенденцій розвитку вітчизняних і, насамперед, україномовних ЗМІ, на сучасному етапі торкалися чимало науковців. Зокрема, Василь Лизанчук у своїй книзі “Не лукавити словом” присвячує актуальній темі значний за обсягом та інформаційним масивом розділ “Кому належить інформаційний простір в Україні?”. Вчений подає визначення дефініції національний інформаційний простір з посиланням на своїх колег Бориса Потятинника, Анатолія Чічановського, Володимира Шкляра, Віталія Карпенка і зокрема, зазначає, що “в Україні не розроблено повновартісної концепції та програми державної інформаційної  політики” /1,242/.…
Донеччина © 2016 Frontier Theme