Що буде у Красноармійську : Ейфелева вежа чи пам’ятник Кобзарю?

У Красноармійську розгорілася «війна пам’ятників». Міська влада вирішила встановити на центральній площі зменшену копію Ейфелевої вежі. Споруда з’явиться наприкінці літа. Група городян виступила проти такої ініціативи. Противники встановлення вежі стверджують, що таким чином влада збирається «посунути» пам’ятник Тарасу Шевченку. Рішення про встановлення пам’ятника Кобзарю міська рада прийняла ще в 2006-му. Тоді на центральній площі з’явився камінь на місці спорудження майбутнього монументу. Самої скульптури досі немає. Міський голова Красноармійська Андрій Ляшенко запевняє, що Тараса Шевченка не чіпатимуть.…

Сонячні кола Анатолія Гливи

Своє перше десятиліття Анатолій Глива мав відзначити 23 червня 1941 р. Не вдалося. І свято, і мрії зруйнували фашисти. Вранці 22 червня вони бомбили не лише Київ, а й Васильків, де жила сім’я Гливи. Отримало удар в числі перших містечко тому, що поруч знаходився аеродром протиповітряної оборони столиці Радянської України. Пам’ять хлопця назавжди зберегла чорний дим пожеж, перші жертви війни. І через шість десятиліть він напише вірш «22 июня», в якому є такі рядки: Вспоминается мне сорок первый – Этот черный, в пожарищах год… Рана вечная – двадцать второе, Васильковский тревожный рассвет.…

В.П. Замковий і краєзнавство Донеччини

Обласну науково-практичну конференцію на таку тему провели обласна організація Національної спілки краєзнавців України та Артемівський краєзнавчий музей. Приурочена вона до 100-річчя від дня народження Почесного члена Всеукраїнської спілки краєзнавців, письменника, педагога Валентина Полікарповича Замкового (1911-2003). Неоціненним є внесок артемівського краєзнавця В.П. Замкового у справу вивчення історії та культури рідного краю. З-під його пера вийшли сотні публіцистичних статей в газетах та журналах, десятки нарисів про відомих людей донецького краю, чимало дописів підготував він для «Української літературної енциклопедії» та «Географічної енциклопедії України».…

Журналістські здобутки Валерія Романька

Ми, колеги В.І. Романька по Слов’янському педагогічному університету, дивуємося: як може одна людина стільки зробити: і в краєзнавстві, і в науково-педагогічній справі, на письменницькій ниві… Це рідкісний випадок, коли одна людина є членом трьох національних спілок України: письменників, краєзнавців, журналістів. Дещо детальніше мені хотілося б сказати про свого старшого колегу як журналіста. Перша публікація Валерія Івановича з’явилася понад 40 років тому: у травні 1969 року він, випускник Гродівської школи, що у Красноармійському районі, у місцевій газеті «Маяк» надрукував свій перший газетний матеріал під назвою «Не забудемо школу».…

Педагогіка – не наука. Педагогіка – це філософія.

Минув ще один навчальний рік, відлунали останні дзвоники, відступили передекзаменаційні хвилювання учнів і вчителів (невідомо, хто хвилювався більше). Хто куди розлетілися випускники, обіцяючи навідуватися до школи. Сумно дивлюся їм вслід. З кимось із них я буду зустрічатися чи не щодня, з іншими, може, не зустрінуся більше ніколи. Який багаж знань і досвіду вони винесли зі школи. Як зробити, щоб випускники наступного року мали їх ще більше? Чи вийдуть з них люди?…

Павло Тичина і Донеччина

Творчість Павла Тичини, зрісши на національному ґрунті, увібравши в себе кращі традиції української поезії, уснопоетичної народної творчості, має яскравий, своєрідний характер. Музика його поезії, яскраві образи вкарбувалися в пам’ять, тривожили душі, хвилювали серця людей декількох поколінь. Приємно відзначити, що хоча й невеликою мірою, але все ж ім’я класика української літератури пов’язане з донецьким краєм. Уперше Павло Тичина побував на Донеччині у 1928 році, коли профспілка “Гірнопраця” запросила українських письменників відвідати Донбас, зустрітися з його трударями.…

«Срібні дзвони» у Дебальцевому

Традиційно щороку у травні вшановують пам’ять відомого земляка Володимира Сосюри. Цьогоріч на батьківщину талановитого українського поета з’їхалися письменники, журналісти, краєзнавці, учні та вчителі з міст та селищ Донецької та Луганської областей. Почесним гостем був правнук поета Олексій Сосюра, який мешкає у Києві, проте щороку навідується на батьківщину свого прадіда З 2007 року за сприяння центру ім. В.Сосюри літературно-історичного музею,  відділу культури міськради міста Дебальцеве, управління культури і туризму Донецької облдержадміністрації проводиться конкурс читців, поетів та художників під назвою «Срібні дзвони».…

Феня Пустова: “Стус і Світличний — особи, з якими я спілкувалася”.

Торік 28 травня не стало наставниці моїх студентських і всіх подальших літ — Фені Дмитрівни Пустової, кандидата філологічних наук Донецького університету Відійшла у вічність в один день зі своїм кумиром — І.Я. Франком. Її студентська дипломна робота — «Естетичні погляди Івана Франка». Окремими монографічними виданнями вийшли її праці «Іван Франко — теоретик літератури» (1976) та «Іван Франко — історик української літератури» (1989). Майже 50 років на моєму письмовому столі — погруддя І.Франка…

Навіщо телевізор, коли є Палац? Донецький обласний Палац дитячої та юнацької творчості

Багато в чому саме завдяки цьому Палацу, а точніше – керівникам і викладачам ПДЮТ (яких сміливо можна назвати ентузіастами своєї справи), та, звичайно ж, завдяки вихованцям, Донецька область вже три роки поспіль посідає перше місце за кількістю лауреатських нагород – у Всеукраїнському конкурсі серед педагогів позашкільних навчальних закладів на кращі освітні проекти, програми і підручники з духовного виховання підростаючого покоління При цьому обласний ПДЮТ не лише «тримає марку» зразкового Палацу дитячої та юнацької творчості, але й активно розширює «культурні горизонти» донецького регіону.…

Петро Бондарчук: його «Зорі» житимуть довго

1 червня виповнилося 75 років відомому українському письменнику Петру Бондарчуку Пам’ятаєте приказку «І жнець, і швець, і на дуді грець»? Ці слова, дуже схоже, ще й про нього. Бо Петро Бондарчук опанував довгу низку літературних жанрів. Судіть самі – він і поет, і прозаїк, і гуморист-сатирик, і автор казок та віршів для дітей, і перекладач, і публіцист, і журналіст – до речі, свого часу працював у редакції газети «Радянська Донеччина» А народився Петро Федотович у перший день літа 1936 року в селі на Вінниччині.…
Донеччина © 2016 Frontier Theme