Петро Бондарчук: його «Зорі» житимуть довго

1 червня виповнилося 75 років відомому українському письменнику Петру Бондарчуку Пам’ятаєте приказку «І жнець, і швець, і на дуді грець»? Ці слова, дуже схоже, ще й про нього. Бо Петро Бондарчук опанував довгу низку літературних жанрів. Судіть самі – він і поет, і прозаїк, і гуморист-сатирик, і автор казок та віршів для дітей, і перекладач, і публіцист, і журналіст – до речі, свого часу працював у редакції газети «Радянська Донеччина» А народився Петро Федотович у перший день літа 1936 року в селі на Вінниччині.…

Трагедія Рутченкового поля: наслідки репресій у Донецьку

Донеччани вшановують пам’ять жертв політичних репресій на місці, про яке до 1989 року не можна було й згадувати. Хоча про поховання за високою загорожею на Рутченковому полі, розпочате у 1930 році в тодішньому місті Сталіно і яке триватиме аж, як не парадоксально, до приходу німців у 1941 році, знало багато донеччан, і в першу чергу ті, хто мешкав біля цього страшного місця. Вони знали, що тут проводяться розстріли ворогів народу. Але вони не знали, що трагедія цього поля не закінчилась, на жаль, такими природними для історії Країни Рад нечуваними репресіями проти власного народу, репресіями, які були розв’язані диктатурою сталінського режиму.…

Олекса Гірник: протест ціною життя

21 січня 1979 року Олекса Гірник востаннє ступив на Чернечу гору, на це святе для всіх українців місце, де, звіривши свої помисли зі своїм духовним батьком Тарасом Шевченком, на знак протесту проти російської окупації України, проти насилля над українським народом здійснив акцію протесту ціною власного життя Довгий час колоніальна влада України замовчувала про ці непоодинокі спротиви патріотів України як на сході, так і на заході України діючій владі. Вона їх вела до смерті в той чи інший спосіб.…

Бойки на Донеччині

Добре знаю, що гуцули, лемки, бойки та деякі інші українські етнічні групи живуть у гірських районах Західної України. Прикарпатців, верховинців доводилося зустрічати і в наших краях – чоловіки приїздили здебільшого працювати на будови, а жінки літньої пори заробляли на прополці буряків, соняшнику, кукурудзи. Про те, що на території Олександрівського району, проживають бойки, депортовані з Західної України у 1951 р., дізнався під час розмови з директоркою Слов’янського педагогічного ліцею, кандидатом педагогічних наук О.А.…

Заєць в штанях

І нічого там такого смішного не було, як ото по селу рознесли. Ну, зібралися хлопці на зайця. Ну, і я з ними намилився. Так не беруть! Куди тобі, діду? Старий, глухий, на ліве око не добачаєш, на праву ногу прикульговуєш… Сиди вже ото дома та й не рипайся. Намагаюсь переконати їх, що старий кінь борозни ж не спортить. Еге, сміються, не спортить, та щось ніхто не бачив, щоб він глибоко зорав.…

Вічная наша пам’ять

Давненько вже не працюю, але з колегами хоча й дуже рідко, а все ж зустрічаюсь. А цього разу йшов до редакції й раптом несподівано для себе стишив ходу біля меморіалу воїнів-журналістів. Спочатку навіть не зрозумів, що ж привернуло мою увагу. Ага, з’явилася нова гранітна плита з іменами журналістів – учасників Великої Вітчизняної війни, котрі покинули нас після 1999 року. Тут я вже не зміг утриматися від бажання детальніше ознайомитися з цим списком.…

Слов’янськ літературний

У міській бібліотеці Слов’янська відбулася презентація нової книжки В.І. Романька – члена Національної спілки письменників України, доцента місцевого державного педагогічного університету, голови Донецької обласної організації краєзнавців. Автор докладно розповів про багаторічну роботу над книжкою, в якій понад сто імен: від уславленого земляка, поета-романтика Михайла Петренка – автора вірша, що став популярною і в наш час народною піснею “Дивлюсь я на небо та й думку гадаю…”, до Ганнусі Кандиби – сьогоднішньої школярки, яка вже має збірочку поезій.…

Джерела мистецькі

У піснях, казках, легендах наших предків частенько, як про щось живе і особливе, згадується камінь. Його наділяли всілякими надзвичайними властивостями. Він міг бути оберегом, коштовністю, прикрасою, інструментом,зброєю,засобом передачі інформації тощо. Стародавні митці малювали на камені або ваяли з нього свої перші шедеври. Тобто з кам’яного віку і до наших днів камінь зостається поруч з людиною і йому досі не знайдено гідної заміни. І пісні, і легенди, і камінь полюбляє художник О.Шамарін,…

“Донеччині” – 75! Відзначили знавців рідного краю

Оголошуючи спільно з Донецькою облорганізацією Національної спілки краєзнавців України запитання вікторини “Мій рідний край – моя Донеччина”, редакція не очікувала, що відгукнеться так багато учасників. Це, власне, свідчить про популярність нашої газети серед молоді та освітян, а по-друге, і найголовніше – юні донеччани цікавляться історією рідного краю, його людьми, літературними здобутками своїх земляків. Приємно, що серед учасників – молодь різного віку і ледь не з усіх куточків області. Ось що написала про себе, зокрема, Аліна Мандрика, учениця 10-Б класу Олександрівської ЗОШ Мар’їнського району: “Навчаюсь на “відмінно”, президент школи, голова учнівського самоврядування, люблю читати твори українських письменників, політичні журнали й особливо газету “Донеччина”.…

Лебедина пісня поета

Творча спадщина нашого Національного Пророка – невичерпне джерело. Кожне нове покоління з урахуванням потреб своєї епохи шукає і знаходить у творах Батька нації, посланого нам Всевишнім, нові риси і особливості. У переддень 200-ї річниці від дня народження поета звернемо свій погляд лише до однієї гілки творчого дерева Т. Г. Шевченка – йдеться про створений ним «Букварь южнорусский». 22 травня 1861 року о 7-й годині вечора труну з прахом Т.Г. Шевченка, як і заповів поет, опустили в могилу на Чернечій горі поблизу Канева.…
Донеччина © 2016 Frontier Theme