«СВОЮ УКРАЇНУ ЛЮБІТЬ…» Саме з любові до рідної землі, до творчості славетного Кобзаря, з прагнення власної нестандартної і суспільно-корисної творчості народився Ше.Фест – мистецький фестиваль, який креативна команда молодих людей з Києва проводить у селі Моринці, на батьківщині Тараса Шевченка. Цього року фестиваль відбувся вже вчетверте. Щороку Ше.Фест збирає справжніх патріотів з різних куточків України. Вклонитися місцям, де народився Тарас, збагатитися інформацією про Шевченка, творчість сучасних українських письменників, діячів культури та мистецтв, отримати потужний заряд позитивних емоцій приїжджають на Черкащину і донеччани.…

Наталія Рад: «Увага людей при обговоренні пенсійної реформи чомусь зосереджена на мінімальному показникові для призначення пенсії. Як на мій погляд, увага має фокусуватись не на мінімальному розмірі страхового стажу, а на визначеному законом нормативному стажі, який до жовтневих змін для жінок становив 30 років, а для чоловіків – 35 років. Саме ця передбачена законом норма закріплює конституційні гарантії пенсіонеру щодо отримання пенсії в розмірі прожиткового мінімуму. Взагалі, якщо людина буде орієнтуватися на мінімальний показник страхового стажу, то вона може не отримати мінімального розміру пенсії.…

Ігор Зоц: «У Донецьку втратив одразу дві книгозбірні: одну вдома, що дісталася новим господарям разом з меблями, посудом, побутовою технікою і «зомбоящиком», а другу в розстріляному і згодом захопленому офісі понищили проросійські бойовики: чим, цікаво, книги завинили? Та оскільки в цьому шаленому світі випадковостей не так і багато, знаходжу привід замислитись над втраченим і відкриваю несподівані речі. Пригадалося зокрема, як у 1996 році на урочистостях з нагоди 60-річчя нашої обласної україномовної га- зети «Донеччина», колишній колега Анатолій Єременко двотомник Володимира Винниченка подарував зі словами: «За зберігання книжки цього автора колись садовили до в’язниці!».…

Нашим державним мужам поки що бракує політичної волі. Тому й досі важко працівникам військкоматів вручати повістки, – бажаючих воювати на Сході все менше й менше. Здавалося б, козацькі нащадки повинні воювати за Донбас не менш завзято, аніж воювали за свій лісовий край спокійні, стримані фіни. Насправді ж сини Суомі в 1939 році мобілізувалися значно краще. І це при тому, що їм майже ніхто не допомагав. Зате у них був патріотичний лідер – Карл Густав Маннергейм.…

З 2014 року і до сьогодні на усіх тимчасово непідконтрольних українській державній владі територіях запущено маховик адаптації освітнього і культурного простору під російсько-державні стандарти. Так, в усіх вищих навчальних закладах (якщо їх можна такими назвати) в так званому утворенні «ДНР» проведено ревізію освітніх програм, критеріїв оцінювання та багато іншого і запровадження усіх ліцензійно-акредитаційних вимог російсько-освітнього зразка. Українську ж мову виведено на маргінеси з максимальним скороченням годин на її вивчення у школі, переведення на факультативне начало, а відповідно, літературу, історію та культу рувивчають як вітчизняну.…

Патріарх Філарет: Захистимо Українську державу, бо з нами Бог! Спротив є і був по всій Україні, але наразі патріархат, який був маленьким, став найбільшою церквою в Україні. Згідно останніх соціологічних опитувань нам віддають перевагу від 40 до 44 відсотків православних віруючих, а Московському патріархату – 20-24 відсотка. Візьмемо армію: до 73 відсотків військовослужбовців відносять себе до Київського патріархату, 12 – до греко-католиків і 7-8 відсотків – до Московського патріархату. Це означає, що армія у нас справді українська і вона нас захистить.…

Так вже повелось з далеких часів: що б не відбувалось на довгій життєвій дорозі, українці завжди співають. І кожна пісня своєю надзвичайною мелодійністю і зворушливими словами передає те, що людина відчуває всім своїм серцем, – журбу, біль, тугу, розпуку чи радість, розраду, заклик до бою… Лине пісня у далеке минуле, спочатку повільно і тихо, немовби глибока і широка ріка, сповнена віковічною мудрістю, потім раптом рвучко зривається з високих гір нестримним водограєм.…

Ми пам’ятаємо, що зовсім недавно про Донецьк говорили як про столицю Донбасу – потужний промисловий, діловий і культурний центр. Розташований на відстані 800 км від столиці України, Донецьк мав тісні економічні зв’язки не тільки зо всіма регіонами країни, а й із далеким і близьким зарубіжжям. Економічний потенціал Донеччини міцнішав з кожним роком: 357 підприємств здійснювали зовнішньоекономічну діяльність, 383 будівельних організацій виконували промислове і громадське будівництво, 1550 об’єктів побутового обслуговування забезпечували населення міста якісними послугами.…

Перше питання, яке я задав би самому собі, як мешканцю Слов’янська: «Чому саме наше місто обрали першим для захоплення і перетворення на фор- пост інтервенції і окупації українських земель?». Одразу відповім: а тут переважна більшість населення відверто чекали на щось таке. Свого часу я жорстко констатував: було би краще, якщо би нас – Слов’янськ, Краматорськ, Дружківку і Костянтинівку – не поміняли тихо-мир- но на Донецьк з Макіївкою та Горлівкою, а відбили з вуличними боями.…

Судячи із відгуків донеччан, які вже добре розкуштували російські продукти харчування та й інші товари, вони віддають перевагу українській, місцевій та білоруській продукції. Цей вибір мотивований якістю і нині навіть дошкільня знає, що товари із познач- кою «Зроблено в Російській Федерації» не витримують жодної критики. А старші люди взагалі шоковані існуючою практикою. До них аж тепер дійшло: їх навесні 2014-го «заманили» (так вони це називають) великими заробітками і пенсіями від Росії, а натомість тепер мають навіть менше, ніж було до початку «руської весни».…