«Скиньте з Шевченка шапку. Та отого дурного кожуха. Відкрийте в нім академіка. Ще одчайдуха-зуха» – закликав Драч і багато інших поетів впродовж сторіччя.
Але наша українська на- тура і далі продовжує зациклюватися на образі мученика, затінюючи істинний образ Шевченка-поета. Ще й Кобзар, особливо у часи бездержавності і аж дотепер правив нам за найвищу Конституцію національного духу. Багато поетів страждали і гинули, але небагато давали прихисток у слові цілій нації. І невипадково уже у наші драматичні дні відважний син древнього вірменського народу, що сьогодні вже згадував пан Президент, Сергій Нігоян, гине в центрі Києва за ідеали гідності саме з Шевченковими словами на вустах: «Борітеся – поборете!»…
Позначка: Підшивка “Часопису “Донеччина”
Часопис “Донеччина” від 10 березня 2017 року № 10 (15948)
Національний природний парк (НПП) «Святі Гори» створений 13 лютого 1997 року. Це сьомий в Україні і перший на Донбасі та на Лівобережжі природно-заповідний об’єкт. На необхідність заповідання борів із реліктової сосни крейдяної та неповторних заплавних і плакорних ландшафтів цього краю звернув увагу відомий ботанік В. І. Талієв ще на початку минулого століття. Зі Святими Горами пов’язані імена багатьох інших учених-природознавців. Його територія площею 40605,5 га розкинулася уздовж русла Сіверського Дінця від Харківської області на північному заході і до Луганської – на сході в Слов’янському, Краснолиманському й Артемівському районах Донеччини.…
Часопис “Донеччина” від 3 березня 2017 року № 9 (15947)
Титанічні зусилля активістів і волонтерів влюбити в Україну місцеве населення Донеччини можуть піти намарне – ну як можна любити країну, влада якої постійно погіршує твоє життя. Тривала відсутність адекватної реакції з боку центральної влади дає змогу підозрювати її не тільки в підкилимних іграх і договорняках, а й в притомності взагалі. Економіка розвалюється на очах, а уряд ледь не 40 днів чекає, коли воно само розсмокчеться! Дивує що ні молодий прем’єр, ні його урядовці в зоні конфлікту так і не появилися.…
Часопис “Донеччина” від 24 лютого 2017 року № 8 (15946)
Кілька днів спостерігали за поведінкою бабаків, які на Стрітення віщують весну. За народним повір’ям, в цей день зима зустрічається з весною. Якщо бабак, вилізши з будиночка, побачить свою тінь (надворі буде сонячно), то весна прийде пізно. Перед пробудженням бабака відбувся святковий виступ гуртківців центру, частування весняними жайворонками. Бабак Маруся спрогнозувала ранню весну. «Вже вчора бабак свистала. Сьогодні Маруся дуже бадьоро прокинулась. Окрім того, сьогодні ясна та морозна погода. Отже, можна очікувати ранню весну, можливо, навіть за чотири тижні.…
Часопис “Донеччина” від 17 лютого 2017 року № 7 (15945)
Незважаючи на утиски, переслідування царів, королів та їх сатрапів і поплічників, українська мова жила в душі народу. Люди говорили нею, складали вірші, співали пісні, видавали книжки, журнали. Згадайте Тараса Шевченка, нашого земляка Михайла Петренка. Це викликало лють самодержців та їх прислужників. Про це свідчить циркуляр 1863 р. міністра внутрішніх справ Російської імперії П. Валуєва про заборону видання підручників, літератури та книг релігійного змісту українською мовою, якої «не было, нет и быть не может».Мабуть,…
Часопис “Донеччина” від 10 лютого 2017 року № 6 (15944)
Так цими днями перед школярами та місцевими жителями села Прелєсне виступили дослідники творчості поета та лауреати премії імені Михайла Петренка: Олександр Добровольський, Микола Шакін, Віктор Антоненко та Леонід Щибря. Недаремно було обрано Прелєснянську загальноосвітню школу, де директор Любов Юріївна Бондаренко. Бо саме тут, поруч зі школою, розташований музей народної архітектури, побуту та дитячої творчості, який послугував знімальним майданчиком першої екранізації літературного твору Михайла Петренка «Найда» або «Панська любов». Давно було відомо, що в свій час, поет написав «Думу в двох явах», але тільки в 2012 році слов’янським дослідникам вдалося розшукати цей твір.…
Часопис “Донеччина” від 3 лютого 2017 року № 5(15943)
Кажуть: «Що Бог не дає – усе на краще!». Але щоб це зрозуміти, треба пережити чимало складного чи навіть неприємного та болісного. Ми подолали все, оскільки знали, заради чого пручаємося та боремося. Ми – це колектив Горлівського інституту іноземних мов, вищий навчальний заклад – переселенець, один із кількох вишів Східної України, що пускає коріння на новому місці, бо прагне міцно триматися на землі. Нещодавно в нашій новій оселі відбулося свято, на яке були запрошені гості – мешканці міста Бахмут.…
Часопис “Донеччина” від 27 січня 2017 року № 4(15942)
Вже втретє у Великоновосілківському районі силами художніх колективів сільських закладів культури проведено відкрите регіональне свято традиційної культури «Різдвяні передзвони». Незважаючи на не зовсім сприятливі погодні умови, у цій масштабній мистецькій акції взяли участь наші відомі великі і малі виконавські колективи – народні пошуково-дослідницькі фольклористичні гурти «Чиста криниця», «Вечорниці», «Майорчанка», «Клевчани», «Зорян- ка», народний театр народної пісні «Україночка», народний ансамбль грецької пісні «Тирнихор», народний театр малих форм «Колесо», а також ініціативні групи з багатьох населених пунктів району.…
Часопис “Донеччина” від 20 січня 2017 року № 3(15941)
Національне самоусвідомлення українців зростає. Це помітно – у Києві українську мову чути дедалі частіше. Багато людей, особливо з-поміж інтелігенції, перейшло на українську. І зіткнулося з виразними труднощами. Адже творчий процес немислимий без смачного матюка. Оте саме «бля» та інші відшліфовані щоденним ужитком перли так стимулюють інтелектуальну діяльність! А тут раптом виявляється, що матюки – явище «істінно рускоє». Як же бути свідомому патріотові? Наш народ, слава Богу, має доробок і в цій царині.…
Часопис “Донеччина” від 13 січня 2017 року № 2(15940)
Володимир Михальчук, фермер:
Чи будемо з врожаєм картоплі? Знаєте, особисто я цим питанням не переймаюся, бо за будь-якої погоди у мене завжди є бульба. І це не самовихваляння, а факт. Я дотримуюся сівозміни, висаджую лише сортове насіння бульби, ретельно дотримуюся технології її вирощування. Це, на мою думку, на 80 – 85 відсотків гарантує, що картоплю матиму не тільки для потреб господарства, а й на продаж. Звичайно, за несприятливої погоди врожай буде трохи меншим, але він буде.…